ГЛОБИНЕ: ЗЕМСЬКЕ УЧИЛИЩЕ

В місті Глобине земське училище виникло в 1875 році. Ініціатором його відкриття було земство та дві сільські громади містечка Глобине, що відносилось до Полтавської губернії, Кременчуцького повіту. На той час в училище приймали дітей таких населених пунктів, які входили в Глобинську волость: хутора Куп’євата Вершина і села Шепелівка, та дітей з обох сільських громад містечка Глобине. Спочатку училище знаходилось в пристосованому приміщенні - хаті-мазанці, покритій очеретом. Воно мало дві класні кімнати і канцелярію. Якщо взяти до уваги, що, як максимум, початкові земські училища були чотирьохкласними, то Глобинське земське училище з 1875 і 1884 роки було однокласним. В 1884 році на кошти земства і чотирьох сільських громад, що входили в Глобинську волость, було збудоване спеціальне приміщення для училища (цегляний будинок) і цей навчальний заклад став трьохкласним, а пізніше, на початку ХХ ст., - і чотирьохкласним. В училище приймали лише хлопчиків, всі дівчатка, які хотіли навчатися, відвідували церковнопарафіяльну школу при Архангело-Михайлівській церкві. В школах цього типу головними дисциплінами були церковнослов’янське читання та церковні співи, а подекуди і рукоділля. На 1895 рік на Полтавщині їх налічувалося 339, а учнів - 12496. На цей же рік земських навчальних закладів налічувалось 736, а учнів - 60970. Але також слід зауважити, що 124 тисячі дітей губернії шкільного віку (або кожна друга дитина) не навчалися. Головна причина та, що не вистачало посадочних місць в школах. В 1895 році через те, що класи в Глобинському земському училищі були переповнені, у прийомі було відмовлено 40 хлопцям.
Крім того, інспекторська перевірка цього року засвідчує такі недоліки як: недостатня кількість світла, поганий стан підлоги, переповненість класів, недостатня провітрюваність класів, невідповідність парт нормативним вимогам. В 1893-1894 роках в статистичному звіті інспекторів по Глобинському земському училищі знаходили і таке: всіх учнів в училищі - 79, на "відмінно" закінчили рік 3 учні: Іван Бойко, Костянтин Коваленко, Макар Цюра; на "4" і "5" - 6 учнів. Інспектори відзначали низький рівень знань учнів, на що було вказано завідуючому училища Макару Лук’янову. На будівництво нового приміщення земського училища в 1884 році було витрачено 2000 крб. Крім земства і сільських громад на будівництво училища значні кошти були виділені попечителями училища, Олексієм Петровичем Магденком (Кременчуцький повітовий предводитель дворянства), а пізніше на добудову - Михайлом Олександровичем Шапошниковим - глобинським поміщиком. Нове приміщення школи, разом з двором, займало площу в 195 квадратних сажнів.
В 1895-1896 роках в училищі працювали п’ять вчителів: завідуючий Макар Лук’янов, учителька Марія Верховська, учитель Дмитро Богаєвський, учитель фізичного виховання (гімнастики) Іван Удод (колишній унтер-офіцер), священик Іван Ревінський. Заробітна плата вчителів становила максимум - 260 крб., а священнослужителя в межах 60 крб. Учителі земських училищ, як правило, мали середню освіту - випускники духовних семінарій чи єпархіальних жіночих училищ.
Навчання велося російською мовою. В порівнянні з церковнопарафіяльними школами, земські училища давали учням кращі знання, та й учителі були в них більш прогресивні. Навчання велося за такими підручниками, як: "Рідне слово" К.Ушинського, "Азбука" Л.Толстого, "Наш друг" М.Корфа, "Наша Родина" Н.Баранова, "Книга для чтения" А.Горянова, "Книга для чтения к упражнениям к русскому языку" І.Наумсона, "Учебная книга церковно-словянского языка" Л.Грушевського, "Евангелие", "Сборник арифметических задач", "Методика арифметики" І.Євтушевського, "Русская история", "Практическая русская граматика" Л.Пуциковича, "Учебник русской граматики" Н.Смирновского та ін.
Навчання в училищі було безплатне, якщо батьки учнів були платниками податку Кременчуцькому земству. Якщо батьки учнів не були платниками таких податків, то вони платили по 1 крб. в рік за кожного учня. В 1894-1895 роках в училищі навчалось 86 учнів, з них на кінець року покинули школу 4 учні. З 82 учнів, що залишилися в училищі, в 1-му класі навчалось 40 учнів, в 2-му - 22 учні, в 3-му - 17 учнів, в 4-му - 3 учні. В училищі навчалися діти віком з 8 до 16 років. Учні часто пропускали уроки і пояснювали ці пропуски домашніми роботами. Цікаво те, що у статистичному звіті записано, що "родной язык - русский - 82 ученика; вероисповедание - православного - 82 ученика; по сословию - крестьян - 79 учеников, мещан - 3 ученика". (Статистичний звіт по Глобинському земському училищі за 1894-1895 р.р.). При училищі в 1908 році була відкрита реміснича майстерня, де вивчалася теслярська справа. В майстерні навчалося 14 хлопчиків. А крім того була створена бібліотека, яка нараховувала 543 примірники різних книг. Бібліотекою користувалися як учні училища, так і випускники цього навчального закладу. Бібліотека фінансувалася коштом земства, попечителів та коштами сільських громад і приватних осіб.
Прийом в училище проводився кожний рік з 1 вересня до 1 жовтня. Навчальний рік починався з 1 жовтня і закінчувався 30 квітня. Училище забезпечувало учнів підручниками та книгами для позакласного читання. Всього було 15 назв підручників, а всього екземплярів - 405. Книг для учителів -17. Книг для позакласного читання - 137. Учителі також купляли такі журнали, за свій кошт, як "Хуторянин", "Родина" та інші, а потім ці журнали передавались в бібліотеку. Ні газет, ні журналів училище не передплачувало. Інспекторські перевірки відзначили і недостатню матеріально-навчальну базу училища. На 1895 рік в училищі були у наявності: глобусів - 1, карт європейської Росії - 1, атласів – 4, карт світу - 1, картин релігійного змісту - 32. Протягом року в училищі вивчалися такі предмети, як: закон божий з 1-го по 4-й клас, російська мова, читання, арифметика, гімнастика, співи, а географія та історія вивчалися з 3-го по 4-й клас. Навчання в училищі проходило в дві зміни: 1-й і 2-й клас - в першу зміну, а 3-й і 4-й - в другу зміну. В кінці ХІХ ст., в зв’язку з добудовою приміщення училища, училище надавало безплатно дві квартири учителям. В цих квартирах жили завідуючий училищем Макар Лук’янов та учитель Дмитро Богаєвський, Марія Верховська жила у родичів, а інші учителі мали приватні будинки.
Всі випускники, які успішно закінчили 4 класи початкової школи, мали право до вступу у середні навчальні заклади, які були в найближчих містах від Глобиного: Полтава, Кременчук, Хорол, Лубни та ін. Як свідчить статистика того часу, одними з перших на Глобинщині були відкриті земські училища в селах Рублівка (1863 р.), Великі Кринки (1864 р.), Пустовійтове (1866 р.), Манжелія (1873 р.). І все ж таки на Глобинщині однією з перших, ще до появи земств, виникла школа в селі Пузикове (1832 р.), яка була відкрита С.В.Капністом, сином російського та українського письменника, громадського діяча В.В.Капніста (1758-1823 р.р.).