Джусь нарешті прийшов до суду

Днями суддя Глобинського районного суду Полтавської області Свістєльнік Ю.М., розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине адміністративний матеріал, який надійшов від Управління стратегічних розслідувань в Полтавській області Департаменту стратегічних розслідувань щодо голови Глобинської міської ради Станіслава Джуся ( далі - ОСОБА_1) про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1та ч.2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів».

Як сказано у постанові суду, згідно протоколу №39 від 03.02.2021 року про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, С.Джусь, виконуючи обов`язки голови Глобинської міської ради Полтавської області, будучи посадовою особою органу місцевого самоврядування на першій сесії Глобинської міської ради восьмого скликання від 08.12.2020 року, проголосував за питання №2 «Про визнання повноважень Глобинського міського голови». Під час цього розглядалось питання встановлення Глобинському міському голові надбавки за високі досягнення в праці в розмірі 50% посадового окладу та здійснювати преміювання в розмірі 100 відсотків від посадового окладу, з урахуванням надбавки за ранг посадової особи місцевого самоврядування та надбавки за вислугу років щомісячно, а також до державних професійних свят та в інших випадках, визначених «Положенням про преміювання та надання матеріальної допомоги працівникам міської ради» з 08.12.2020 року по 31.12.2021 року, надання права визначати розмір премій до державних та професійних свят міському голові своїм розпорядженням в межах фонду заробітної плати, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.172-7 КУпАП.

Крім того, згідно протоколу №38 від 03.02.2021 року про адмінправопорушення, пов`язане з корупцією, С.Джусь, виконуючи обов`язки голови Глобинської міської ради, будучи посадовою особою органу місцевого самоврядування на першій сесії Глобинської міської ради VIII скликання від 08.12.2020 року публічно особисто не повідомив про наявність у нього реального конфлікту інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1ст.172-7 КУпАП.

Постановою судді від 23 лютого 2021 року матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-7 КУпАП та за ч.2 ст.172-7 КУпАП об`єднано в одне провадження.

У судовому засіданні С.Джусь винним себе у вчиненні адміністративних правопорушень не визнав та пояснив, що 08 грудня 2020 року на першій сесії Глобинської міської ради восьмого скликання (І пленарне засідання), заслухавши інформацію голови Глобинської міської територіальної виборчої комісії про результати виборів Глобинського міського голови, у відповідності до чиннного законодавства, ним було зачитано проект рішення «Про визнання повноважень Глобинського міського голови». Під час голосування за дане рішення ним, у відповідності до ч.1 ст.59-1 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції, що діяла станом на 08.12.2020 року), було самостійно публічно оголошено, що за пункти 4 та 5 рішення він не глосує, відповідне повідомлення було подане секретарю та долучене до матеріалів першої сесії Глобинської міської ради восьмого скликання, про що чули депутати які сиділи на перших рядах зали. Зазначив, що це рішення є процедурним, обговорення по ньому не проводилося і було прийняте. В таблиці голосування його голос значить «за», але по суті за пункти 1-3 даного рішення. Крім того, рада є колегіальним органом, формою роботи якої є засідання, і він беручи участь у голосуванні в раді, діяв як член колегіального органу.

Вказав, що протоколом та доданими до нього матеріалами не доведено, що дії, які йому інкримінуються, вплинули на об`єктивність або неупередженість прийнятого рішення або вчинення чи не вчинення дій. Тобто, ним не доведено наявність реального конфлікту інтересів в його діях. Вважає, що адмінсправа підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Прокурор Глобинської окружної прокуратури Нечипоренко В.В. у судовому вважав доведеним фактом вчинення адміністративного правопорушення С.Джуся та просив притягнути останнього до адміністративної відповідальності.

Суд, вислухавши особу, яка притягується до адмінвідповідальності, думку прокурора, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях С.Джуся складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП, виходячи з наступного.

Стаття 129 Конституції України передбачає, що розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведеності перед судом їх переконливості.

У ході судового розгляду судом досліджено письмові докази:

- протокол про адмінправопорушення, пов`язане з корупцією за №39 від 03.02.2021 року (а.с.3-10);

- протокол про адмінправопорушення, пов`язане з корупцією за №38 від 03.02.2021 року (а.с.37-43 );

- копію рішення Глобинської міської ради Полтавської області першої сесії восьмого скликання від 08 грудня 2020 року №2 Про визнання повноважень Глобинського міського голови (а.с.52);

- копію протоколу 1 сесії Глобинської міської ради VIІІ скликання (І пленарне засідання) від 08 грудня 2020 року (а.с.54-59);

- копію розрахунково-платіжної відомості Глобинської міської ради за грудень 2020 року (а.с.60-68);

- копію результатів голосування (а.с.69-74);

- копію повідомлення про реальний / потенційний конфлікт інтересів (а.с.151).

Згідно з ч. 2 ст. 35 Закону України «Про запобігання корупції» у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Відповідно до ч. 1ст. 12-1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадові особи місцевого самоврядування зобов`язані дотримуватися правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачених Законом України «Про запобігання корупції».

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.

Згідно з ч.2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшість депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 особисто подав повідомлення про реальний/потенційний конфлікт інтересів, яке долучено до матеріалів першої сесії від 08.12.2020 року.

Згідно п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», - преміювання голів обласних, районних і районних у містах рад, їх заступників, сільських, селищних і міських голів, установлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірах, визначених цієюпостановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймається відповідною радою.

У силу ч. 1ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

Положення ст.1Закону України «Про запобігання корупції» визначає реальний конфлікт інтересів, як суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Примітка до ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначає, що у цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

За змістом зазначеної статті ЗУ «Про запобігання корупції» та ст.172-7 КУпАП суб`єктивна сторона корупційного діяння характеризується тим, що воно вчинюється лише з корисливих спонукань. Особа, яка вчинила таке корупційне діяння, усвідомлює, що вона незаконно використовує свої службові повноваження та незаконно одержує у зв`язку з цим певні матеріальні блага.

Тобто, навіть при наявності суперечності між особистими інтересами та службовими повноваженнями обов`язковим є встановлення можливості впливу такої суперечності на об`єктивність або упередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих службових повноважень.

При цьому конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Тобто, конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.

Так і Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» роз`яснив, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому. Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як:1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; 3) наявність повноважень на прийняття рішення; 4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення. Беручи до уваги визначення поняття «реальний конфлікт інтересів», згідно з яким він можливий при прийнятті рішення, а також роль окремої особи при прийнятті рішення колегіальним органом, можемо констатувати, що голосування окремою особою само по собі не може створювати безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між її діями та юридичними наслідками у формі прийнятого рішення колегіальним органом. Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає.

Однак, уповноваженою особою, яка склала відповідні протоколи, не доведено, що дії, які інкримінуються ОСОБА_1, вплинули на об`єктивність або неупередженість прийнятого рішення або вчинення чи не вчинення дій, тобто, ним не доведено наявність реального конфлікту інтересів в діях міського голови.

Крім того, як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 не приймав участі у голосуванні по пунктах 4 та 5 рішення та не висловлював свою позицію по цих пунктах.

Відповідно дост.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушеннязавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

В силу ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів та ін.

Відповідно до ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення передбачені ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зокрема, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оцінюючи добуті в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку про відсутність в діях міського голови ОСОБА_1 складів адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.172-7 та ч. 2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки обов`язковою умовою настання відповідальності за ч.ч. 1,2 ст.172-7 КУпАП є наявність реального кофлікту інтересів. Судом встановлено, що приймаючи участь у засіданні першої сесії Глобинської міської ради VIIІ скликання, голосуючи за прийняття рішення «Про визнання повноважень Глобинського міського голови» від 08 грудня 2020 року №2, ОСОБА_1, як міський голова, діяв в умовах лише потенційного конфлікту інтересів. Питання «Про визнання повноважень Глобинського міського голови» було винесене на розгляд сесії, прийняте депутатами колегіально переважною кількістю глосів та затверджено, голос міського голови не був вирішальним при прийнятті рішення. Суперечність між приватним та службовим інтересом міського голови ОСОБА_1 реально не впливала на об`єктивність або неупередженість прийняття першої сесії Глобинської міської ради VIIІ скликання, голосуючи за прийняття рішення «Про визнання повноважень Глобинського міського голови» від 08 грудня 2020 року №2. Крім того, міським головою ОСОБА_1 під час проведення сесії повідомлено про реальний / потенційний конфлікт інтересів відповідною заявою.

Нормами чинного КУпАП не передбачено адміністративної відповідальності за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах потенційного конфлікту інтересів.

За даних обставин, враховуючи вимоги п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, необхідно закрити за відсутністю складів адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП.

Керуючись ч.1 та ч.2 ст.172-7, ст. 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284, 294 КпАП України суд постановив провадження у справі про адміністративні корупційні правопорушення щодо С.Джуся за ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП- закрити за відсутністю складів адміністративних правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Глобинський районний суд Полтавської області протягом 10 днів з дня її винесення.