Я Глобине
сьогодні 25 квітня
Магазин і форум
Можливо, знову загримлять гармати, І танк зімне пшеницю на лану, І буде плакать і журитись мати, Коли сини ітимуть на війну. І хтось востаннє поцілує милу, І хтось сльозу непрохану змахне, А може, дехто втратить віру й силу, Своє життя рятуючи одне. Але не я… Я квиснути не стану, Хоч як не буде боляче мені, За нашу землю, дорогу й кохану, Я рад прийнять на себе всі вогні. За тих дітей, що бігають до школи, За матерів, змарнілих у труді, За рідні наші верби довгополі, За наші дні, прекрасні й молоді. І тут ні сліз, ні відчаю не треба, І тут не треба страху і ниття - Живе лиш той, хто не живе для себе, Хто для других виборює життя. Василь Симоненко

728х90 1

5be57ef51c0ce703014227

Світла пам'ять Віталію Миколайовичу Григор'єву

29.12.2020 16:01
1617
0
Глобинська міська рада з сумом повідомляє, що після тяжкої хвороби у віці 73 років пішов з життя відомий на Полтавщині краєзнавець, публіцист, член Національних спілок журналістів та краєзнавців України Віталій Миколайович Григор’єв.
Народився В.М.Григор’єв 6 лютого 1947 року у багатодітній селянській сім’ї в селі Землянки Глобинського району. Успішно закінчив Землянківську восьмирічну та Великокринківську середню школи, історичний факультет Полтавського державного педагогічного інституту ім. В.Г. Короленка. Після служби в армії з 1969 по 1977 рік вчителював у школах Глобинського району. А далі, майже тридцять років його життя та діяльності були пов’язані з містом Глобине. Де б на яких посадах: інспектора районного відділу освіти, заступника голів Глобинського райвиконкому, Глобинської районної ради по виконавчій роботі, Глобинської райдержадміністрації з гуманітарних питань, директора Глобинського районного центру зайнятості, - не працював Віталій Миколайович Григор’єв він завжди відзначався професіоналізмом, відповідальним та сумлінним ставленням до виконання своїх обов’язків. З 2008 року він консультант ОДТРК «Лтава».



І після виходу на заслужений відпочинок Віталій Миколайович не припинив активної життєвої та творчої діяльності. Його ерудованість, обізнаність з історичним минулим та культурою рідного Глобинського краю знайшли своє відображення в краєзнавчих дослідженнях та публіцистичних публікаціях, що принесли йому заслужену повагу та авторитет.



Він один з авторів ідеї увічнення пам’яті писаря останньої Запорозької Січі Івана Яковича Глоби та затвердження прапорів і гербів району та м. Глобине, встановлення пам’ятного знаку до 200-річчя козацько-селянського повстання в с. Турбаї.



Брав участь у підготовці енциклопедичного довідника «Полтавщина», був керівником робочої групи з підготовки видання «Книги Пам’яті України. Полтавська область. Глобинський район». Його історичні розвідки друкувалися у дванадцятитомному виданні «Полтавіка. Енциклопедія Полтавщини», збірнику «Спортивна слава Полтавщини», «Історія комсомолу Полтавщини», другому виданні книги «Полтавщина: влада на історичних паралелях», альманаху «Чебрецевий цвіт». Брав участь у створенні документальних телефільмів «О.Д.Бутовський – олімпієць із полтавського степу», «Лтава» - роки становлення», «Між відступом та визволенням. Полтавщина 1941-1943 р.р.», «Раїса Кириченко: діагноз-народна», «Вогонь любові, вогонь доброти». Створив музей телерадіокомпанії «Лтава».



Результатом його творчих досліджень стали краєзнавчі видання «Роде наш прекрасний» (2007), у якій вміщено 138 біографій відомих земляків (з них 25 глобинців), «Бувальщини» (2008), «Розкажи,Пивихо..» (2012), «О.Д. Бутовський (родовід генерала-олімпійця). Історико-біографічний нарис (2012), «На вітрах історії» (2012), «Полтавці під олімпійським прапором» (2016), «Історія Глобинського району в біографічних нарисах» (2019), де було розміщено понад три сотні нарисів про людей, які залишили свій слід не лише в історії Глобинського району, але й в країні та навіть у світі.



В.М.Григор’єв постійно друкувався в газетах: «Зоря Полтавщини», «Вечірня Полтава», «Село полтавське», «Третій тост», «Зайнятість», «Зоря Придніпров’я», «Хлібороб», журналі «Постметодика», публікував свої твори на інтернет-сайті «Поетичні майстерні».



Лауреат премій імені Олексія Бутовського (2019), Самійла Величка (2013), Володимира Малика (2008).



Не забували про свого славного земляка і глобинці. Він – почесний громадянин рідного села Землянки. 24 вересня 2016 року до Дня міста Глобине був номінований відзнакою «Гордість міста 2016 року».

17 березня 2017 року в районному будинку культури в м. Глобине було проведено творчий вечір Віталія Миколайовича Григор’єва, який став визначною культурною подією в місті.



Глобинщина понесла велику втрату. Перестало битися серце патріота, щирого українця, літописця рідного краю, творчої особистості, людини, яка залишила по собі добрі спогади у всіх, хто його знав, кому довелося з ним працювати та спілкуватися.



Світлу пам'ять про славного земляка Віталія Миколайовича Григор’єва глобинці надовго збережуть у своїх серцях.

Відгуки


recaptcha

Інформаційний портал "МОЄ МІСТО", м. Глобине © 2020-2024 р. Всі права захищені.

Поширення, копіювання, тиражування інформації з порталу дозволені лише за згодою адміністрації, за наявності активного посилання на портал "МОЄ МІСТО"

Сайт на 100% зверстано з повторно перероблених пікселів.

 

16+