На Полтавщині відновлюватимуть лісосмуги: як долучитися глобинській громаді?

Про це повідомили в спільноті незалежного об'єднання експертів та екологічних активістів ГО «Еколтава».

Вже сьогодні, 20 січня, в організації запускають онлайн-анкетування з метою відібрати громаду для втілення пілотного проєкту #ВідродженняЛісосмуг, що реалізовують спільно з партнерами проєкту #ЛісосмугиЖиття благодійного фонду Peli can live.

Тому зацікавлених запрошують стежити за оновленнями на сторінці ГО «Еколтава» у Фейсбуці.

Лісові смуги створюють для зниження шкідливого впливу суховіїв на урожай, поліпшення водного режиму ґрунту шляхом затримання снігу і зменшення випаровування, для запобігання ерозії ґрунтів і зростання ярів, а також для захисту залізничних шляхів і автомобільних доріг від снігових і піщаних заметів.

До того ж екоактивісти знайшли цікаву інформацію в довідниках про те, що Полтавщину можна назвати прабатьківщиною лісосмуг.

Зокрема, в одному з них вказано, що ще здавна в українських садибах і вздовж доріг висаджували вишні, груші, яблуні, тополі та верби. В середині ХVІІІ ст. у Прилуцькому повіті на Полтавщині за наказом гетьмана Розумовського було посаджено дубовий ліс на площі 9 га.

Також, особливий внесок у розвиток лісорозведення зробив прогресивний землероб початку ХIX ст Ломиковський, який на території свого маєтку в Полтавській губернії за 1809-1837 рр. створив систему захисних лісових насаджень.

Створені ним лісові насадження відповідали головній властивості будь-якої системи – цілісності й охоплювали повний комплекс лісових насаджень: систему полезахисних лісових смуг, насадження на невживаних землях, уздовж доріг, навколо садів, населених пунктів та інших об'єктів. Як результат таких заходів урожайність сільськогосподарських культур на захищених лісовими смугами полях підвищилася і стала стабільною. Багаторічний досвід створення системи захисних насаджень В.Я. Ломиковський узагальнив і опублікував в одній з перших унікальних книг з лісової меліорації під назвою «Древопольное хозяйство в селе Трудолюб».