Меню
Шановні користувачі порталу МОЄ МІСТО. Сьогодні хотілось би проаналізувати результати опитування, щодо бажання глобинців впливати на рішення міської ради, яке було проведено на нашій фейсбук-сторінці.
Допис переглянуло близько 800 учасників групи, взяли участь в голосуванні 71 користувач. З загального числа учасників опитування 62 користувачі групи (87%) виявили своє бажання впливати на рішення міської ради, але лише п’ятеро (7%) знають як саме це робити.
Спробуємо дати відповідь на це питання в нашій статті, та для початку з’ясуємо чому це важливо.
Однією з проблем місцевого самоврядування в Глобине (та й в Україні загалом) є низький рівень участі членів територіальних громад у розв'язанні питань місцевого значення. Спільна участь мешканців населеного пункту в розв’язанні локальних проблем, реалізація ними спільних інтересів є однією з передумов формування територіальних громад (які, на жаль, сьогодні існують лише на папері, вони ще не стали спільностями людей, об'єднаних не лише спільним проживанням, а й спільними інтересами та спільною участю у вирішенні питань місцевого значення, спільною відповідальністю за розвиток міста, а в суспільній свідомості місцеве самоврядування ще ототожнюється з місцевими органами влади та їхніми посадовими особами). Формування повноцінних (реальних) територіальних громад пов’язане з подоланням багатьох негативних наслідків попереднього централізованого керівництва країною.
Які ж функції має виконувати громада в місцевому самоврядуванні? Члени територіальної громади виконують у місцевому самоврядуванні такі функції: виявляють проблеми та потреби, важливі для населення (функція індикації); допомагають органам влади визначити рівень задоволеності жителів якістю послуг (функція оцінювання); сприяють виробленню нових ідей, пошуку нових рішень проблем, оцінці альтернатив різних рішень (функція генерації); прискорюють процеси реалізації ухвалених рішень (функція каталізу); забезпечують можливість територіальною громади контролювати процеси розробки, прийняття та реалізації органами влади управлінських рішень (функція контролю).
Рівень участі територіальної громади в місцевому самоврядуванні варіюється в діапазоні від відсутності будь-якого інформаційного обміну між органами місцевого самоврядування та членами громади до безпосереднього прийняття територіальною громадою рішень, що стосуються питань місцевого значення.
Доцільно представити ступінь участі членів територіальної громади в місцевому самоврядуванні у вигляді піраміди, яка складається з шести рівнів.
Як бачимо, від активності впливу громади на прийняття рішень міської влади напряму залежить добробут громади. Які ж інструменти є в громади, для того, щоб впливати на місцеву владу?
Загальні збори громадян — форма безпосередньої участі громадян у вирішенні питань місцевого значення. Рішення, які приймаються на загальних зборах, зобов’язані враховуватися місцевими радами в їх діяльності.
Місцеві ініціативи — викладена в письмовій формі пропозиція про розгляд місцевою радою та/або її виконавчим комітетом проекту рішення з питань, віднесених до її повноважень.
Громадські слухання — форма участі членів територіальної громади у прийнятті рішень. Територіальна громада має право проводити громадські слухання, зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування. Результати громадських слухань підлягають обов'язковому розгляду органом місцевого самоврядування.
Органи самоорганізації населення — місцеві ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.
Електронна петиція — нова форма звернення до органу державної влади чи органу місцевого самоврядування з питання, що належить до його компетенції. Подається через сайт відповідного суб'єкта владних повноважень, або вебсторінку громадського об'єднання, де надалі будуть збиратися підписи на підтримку такого клопотання.
Участь у роботі депутатських комісій — одна з найефективніших форм співпраці з владою. Саме на засіданнях можна більш детально розглянути потрібне питання, навести всі необхідні аргументи та заручитись підтримкою депутатів-членів комісії.
Участь у сесіях рад — участь у сесіях рад ще й у присутності представників ЗМІ, які фіксують кожне слово, депутати швидше йдуть на поступки у вирішенні тієї чи іншої проблеми, сприяє позитивному вирішенню питання.
Зустрічі керівників та посадових осіб місцевих рад з населенням — доволі ефективна форма роботи, що активізує діяльність громад, підвищує відповідальність посадових осіб. Зустріч з населенням – безпосередній шлях до відкритого діалогу, що підвищує шанси на успішне вирішення проблем.
Виїзди депутатів разом з працівниками засобів масової інформації на місця — надає можливість продемонструвати депутатам суть проблеми наочно та обговорити шляхи її вирішення. А завдяки ЗМІ надати проблемі розголосу.
Організація та участь в мітингах, походах, демонстраціях, пікетуваннях на місцевому рівні — подібні публічні збори дозволяють громадянам оголосити свої вимоги до влади (заборонити або дозволити, підтримати або засудити певні дії, рішення, явище).
Консультації з громадськістю — передбачають залучення громадян до участі в управлінні державними справами, надання можливості для їх вільного доступу до інформації про діяльність органів виконавчої влади, а також забезпечення гласності, відкритості та прозорості діяльності зазначених органів. Можуть бути ініційовані як органом влади, так і громадськістю.
Звернення громадян — Закон України «Про звернення громадян» передбачає право кожного громадянина України звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Таке звернення має бути розглянуто у місячний строк та надано відповідь заявнику, у разі необхідності термін може бути подовжено до 45 днів. Може бути:
• усним — на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв'язку через визначені контактні центри, телефонні «гарячі лінії» та записується (реєструється) посадовою особою;
• письмовим;
Також слід виділити ще один вид звернень — запит на інформацію — це прохання особи до розпорядника інформації, надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Своєю чергою публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, яка була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим законом.
Відтак звернення та запит на інформацію відрізняються між собою, в першу чергу, своїм змістом: запит — прохання надати інформацію, звернення — прохання вчинити певні дії, викладені у пропозиціях, заявах чи скаргах. Ще однією основною відмінністю, що має практичне значення, є строк надання відповіді. На запити — 5 робочих днів, на звернення — 30 календарних днів.
Громадська експертиза — громадська експертиза діяльності органів виконавчої влади є складовою механізму демократичного управління державою. Громадськість через власні асоціації, об’єднання таким чином долучається до оцінки результатів впровадження суспільної (державної) політики. Аналізуючи діяльність органів влади, вносячи свої пропозиції інститути громадянського суспільства таким чином сприяють покращенню існуючої суспільної (державної) політики або ініціюють формування, перегляд такої політики.
Консультативно-дорадчий орган (КДО) — орган який створює певна державна структура, органи виконавчої влади на місцях або органи місцевого самоврядування для поглиблення консультацій, отримання експертної думки або думки громадськості з необхідних питань.
Різноманітні громадські ради, координаційні ради, міжсекторальні робочі групи, інші структури, що створюються на базі органів влади «стаціонарно» або для вирішення конкретних проблем – ниточки, за які варто тягнути. Прямого впливу на владу вони не мають, однак можуть надавати певні рекомендації при вирішенні того чи іншого питання, і, найголовніше, – тримають потрібну тему на слуху.
Залучення представників громадськості як експертів — для реалізації наданих повноважень місцеві РАДИ мають право залучати вчених, спеціалістів, представників громадськості до проведення перевірок, підготовки й розгляду питань, що входять до компетенції місцевих рад, а також залучати громадян, суб'єктів господарювання, їх об'єднання, наукові установи та консультативно-дорадчі органи, що створені при органах державної влади та органах місцевого самоврядування і представляють інтереси громадян та суб'єктів господарювання, до підготовки аналізів регуляторного впливу та виконання заходів з відстеження результативності регуляторних актів.
Оскарження дії чи бездіяльності будь-якого органу влади в суді — якщо жодний з попередніх варіантів не спрацював потрібно користуватись своїм правом на розгляд у суді. Саме тому на кожному з етапів необхідно ретельно збирати письмові докази про хід процесу.
Деякі інструменти впливу громади можуть видатись вам дивними та нереальними, але вони актуальні лише для верхніх рівнів вищезгаданої умовної піраміди впливу громади на діяльність місцевих органів самоуправління.
Як ви можете переконатись – дієві інструменти впливу на владу є в розпорядженні громади, потрібно лише навчитись їх використовувати й ми обов’язково зможемо зробити нашу громаду найкращою в Україні!
Ви можете авторизуватись за допомогою цієї форми (якщо ви вже реєструвались на порталі),
або пройти процедуру реєстрації Реєстрація ця процедура займе в Вас не більше однієї хвилини