ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН МІСТА: ЩО ЦЕ І ДЛЯ КОГО ВІН?

То що ж таке генеральний план? Генеральний план розвитку міста – основний документ місцевого рівня, що обґрунтовує довгострокову стратегію його планування та забудови. Оскільки місто росте і змінюється, періодично змінюється і його генеральний план. Якщо в середині ХХ століття між старим і новим планами могла бути відстань у 15–20 років, то ближче до наших днів цей проміжок скорочується. Це означає, що місто стало інтенсивніше розбудовуватися? Ні, тому що і територія, і кошти – обмежені ресурси. Тоді в чому причина такої інтенсивної розробки нових містобудівних документів?

Відносно нещодавно була прийнята законодавча норма, яка забороняє вносити зміни до генерального плану міста частіше, ніж один раз на п’ять років. Крім того, генеральний план – це документ безстрокової дії: це значить, що він не повинен бути розрахований до певного року. 

Отже, генеральний план – це комплексний документ, який поділяється на текстову і графічну частини. А загалом його структура відтворює етапи розробки цього документу, передбачені законодавством. Генплан містить аналітичну частину: це початковий етап роботи, коли збираються найрізноманітніші дані про місто, зокрема й про населення. Як минає ваш робочий день? Чи заводите ви зранку дитину в садок? Чи потрібно вам дістатися до роботи на громадському транспорті? Чи заходите ви після роботи в магазин біля дому по продукти? Як часто відвідуєте супермаркет? Скільки в місті автомобілів? Чи достатньо лікарень? Де відпочиваєте? Усе це має значення для генерального плану.

До його складу входять також обґрунтування і проєктні пропозиції. Органи влади зобов’язані оголосити про початок роботи над новим генпланом і довести до відома мешканців і бізнесу, що їхні думки готові вислухати. Експерти з планування міст опрацьовують ці пропозиції та розробляють концепцію розвитку міста, яка є підготовчим етапом до розробки генерального плану і потім входить до його складу. Нарешті, залишається перенести ці стратегічні моменти на креслення – так створюється графічна частина плану.

Чи можна після цього вважати, що новий генплан готовий? Ні, адже законом передбачене громадське обговорення новоствореного документу. На це відводиться принаймні місяць. Далі відбуваються громадські слухання й презентація генплану. Але й це ще не все: робота повинна пройти експертизу й екологічну оцінку. Тривалість – щонайменше місяць, і то лише за ідеальних умов, якщо в комісії немає зауважень. Якщо ж вони будуть, їх необхідно додатково опрацювати. Громадські слухання проведені міською радою вчора 24 червня, а строк завершення прийому пропозицій – 6 липня 2020 року.

Що ми маємо на сьогодні? Почнімо з кінця. Каденція міської ради завершується в жовтні цього року. Логічно припустити, що команда, яка замовила новий генплан, захоче його затвердити: у цьому документі виражений її погляд на розвиток міста. Щоб цей склад міськради міг проголосувати за генплан на своїй останній сесії, вся робота над документом має завершитися до вересня.

Чи потрібний такий поспіх у розробці й затвердженні довгострокового проєкту зі стратегічного та просторового планування розвитку міста? Досі вся ця процедура має характер формальності. Роль громади міста в розробці та прийнятті генерального плану і так є одним зі слабких місць цього процесу, адже вона зводиться до участі в громадських слуханнях та обговореннях пропозицій до вже готового проєкту.  Як бачимо, стислі терміни роботи над генпланом ставлять під сумнів і так невелику участь громади в його створенні, даючи підстави прогнозувати суто формальний підхід до громадських обговорень і підважуючи сам принцип партисипаторності, коли курс розвитку міста спільно обирають міська влада, експертна спільнота, представники бізнес-структур, громадських інституцій та мешканці міста.

Скільки розроблявся генплан м. Глобине? Розробляв його ДП «НДПІмістобудування» за замовленням виконавчого комітету Глобинської міської ради №401 від 04.11.2019 року. Якщо і розробка концепції розвитку міста і робота над генпланом проводиться одним і тим же колективом - це справді доволі не тривалий процес, і він може бути реалізований за сім місяців. Але при всій повазі до державного підприємства - концепція інтегрованого розвитку міста має бути результатом співпраці місцевої влади, населення, місцевого бізнесу та експертної групи фахівців. Досягти цього провівши формальні громадські слухання й зібравши якісь пропозиції від населення міста на нашу думку не можливо (хоча законно й можливо, на думку законотворця).

Наскільки якісно виконана ця робота судити важко, оскільки детальний розгляд такого документа, на нашу думку, неможливий за місячний термін. Але відразу хотілось би відзначити, недотримання вимог п.1, ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» - «Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру». У зв’язку з відсутністю у Замовника матеріалів земельного кадастру, план існуючого використання території виконаний з використанням даних публічної кадастрової карти України та супутникових карт.

Короткі висновки генплану що до існуючої ситуації.

Висновки щодо існуючої планувальної організації території міста:

- переважна забудова міста – садибна (одноквартирна);

- багатоквартирна забудова розташована переважно групами багатоквартирних будинків дисперсно по місту, не утворюючі цілісних кварталів;

- значні території житлово-громадської забудови знаходяться в санітарнозахисних зонах промислово-транспортних та сільськогосподарських підприємств;

- промислово-транспортні підприємства тяжіють до залізниці, утворюючі дві найбільші групи підприємств, поділені залізницею. Як групи підприємств, так і дисперсно розташовані підприємства по місту переважно безпосередньо межують із сельбищними територіями, що негативно впливає як на рівень життєдіяльності населення, так і на можливий розвиток існуючих підприємств;

- слід зазначити недостатній рівень озеленення території міста, у тому числі зеленими насадженнями загального користування;

- практично відсутні відпочинкові зони на водоймах в межі міста;

- значне витягнення конфігурації міста та розчленованість водотоками і залізницею потребує формування надійних транспортних зв’язків між частинами міста.

Висновки щодо соціальної інфраструктури:

 - система культурно-побутового обслуговування у цілому задовольняє потреби мешканців в закладах, установах та підприємствах обслуговування. Це пояснюється тим, що вона, окрім мешканців міста, обслуговує населення зони впливу;

- значно перевищують нормативні вимоги існуючі ємності закладів торгівлі (ринки, магазини), підприємств харчування, кількості автомобілів швидкої допомоги, закладів середньої освіти, спеціалізованих закладів позашкільної освіти, спортивних залів, готелів;

- не відповідає нормативним вимогам існуюча ємність закладів дошкільної освіти, культури та мистецтва (ємність клубів та центрів дозвілля, бібліотек), підприємств побутового обслуговування. В місті відсутні кінотеатри, плавальні басейни.

Висновки щодо транспортної інфраструктури:

 - потрібне удосконалення маршрутної мережі автобусів;

- незадовільний технічний стан вулично-дорожньої мережі, що призводить до зниження швидкості руху транспортного потоку та передчасному зносу рухомого складу;

- відсутність альтернативних ділянок магістральних вулиць.

В оновленому генеральному плані спеціалісти намагалися урегулювати ці питання і відобразили свої пропозиції. Чи влаштовують вони громаду? Не знаю. Судячи з активності глобинців на громадських слуханнях - їм до того байдуже. Адже набагато простіше звинуватити у всіх "неподобствах" місцеву владу, ніж самому прикласти руку до змін, які відбуваються в МОЄму МІСТі... :(

Тепер повернімося до головного питання: для кого важливий генеральний план? Це документ, який робиться для всіх мешканців міста. Отже, до розробки концепції подальшого розвитку міста мали б долучитися різні зацікавлені люди, а також експерти, які пояснювали б суть процесу мешканцям та разом з ними аналізували б, чого не вистачає в місті. Майданчиків для такого діалогу створено не було.  Усе це мало би бути справедливим і для генерального плану, однак приймати рішення – це привілей міського керівництва. Тож не потрібно потім дивуватись гнівним коментарам в соц. мережах.

Чи можна вносити зміни до генерального плану? Так, можна, в окремих випадках доцільно навіть ініціювати дострокове внесення змін. Наприклад, як це відбулося в 2015 році у Кременчуці та Лубнах, коли завдяки змінам забезпечили земельними ділянками під житлове будівництво учасників бойових дій, у тому числі АТО. Але в генеральному плані, з огляду на довгостроковість планувальних рішень та безстроковість його дії (як мінімум на 15–20 років), повинні бути стратегічні позиції, які не підлягають ігноруванню і змінам.

Законодавча норма про внесення змін до генерального плану не частіше, ніж один раз на п’ять років, дивним чином збігається з конституційною нормою про строк повноважень депутатів міської ради. Однак повторюємо: в генеральному плані мають бути стратегічні позиції, які не повинні залежати від зміни депутатського корпусу. Сьогодні питання просторового планування цікавить кожного мешканця міста, адже усім стає зрозуміло, що проблеми з роботою підприємств, дошкільними навчальними закладами, транспортом, соціальною інфраструктурою – це наслідок нехтування виконанням генерального плану міста. І проявивши байдужість зараз - марно потім клясти в соц. мережах місцеву владу.

Глобинці мають зрозуміти, що майбутнє нашого міста залежить від нас. А міська влада, має розуміти, що для гармонійного розвтику міста потрібний діалог з бізнесом, населенням, громадськими організаціями, експертним середовищем. Потрібно створювати майданчики для відпрацювання спільних стратегічних рішень, щодо розвитку міста і наполегливо працювати над їх реалізацією.  Тоді ми зможемо залишити внукам місто, в якому вони хотітимуть жити і працювати... 

Якщо в вас все ж виникло бажання ознайомитись з проектом оновленого генерального плану за яким наше місто буде жити й розвиватись найближчу пятирічку - перейдіть за посиланням для перегляду матеріалів.

Дякуємо за те, що дочитали статтю до кінця.