Як в розвинених країнах намагаються знизити швидкість руху машин на місцевій дорожній мережі?

          В продовження обговорення теми на фейсбук-сторінці порталу МОЄ МІСТО. Оговорюсь відразу, в статті мова йде про місцеві вулиці, ті, які проходять в зоні житлової забудови, вздовж яких прокладено тротуари, ті де гуляють діти, ті які ми бачимо з вікна свого будинку.

         Людина за своєю суттю все таки виходець з природи. Можна скільки завгодно краваток одягнути, але те, що наші предки жили в лісах це ніяк не скасує. Це ніяк не скасує і то, що автомобілю від роду близько 100 років ... Всього лише сто років. Тому людина, як жива істота, до нього адаптуватися в повній мірі не могла за такий короткий термін. У природа вона така штука, в якій не буває гучних звуків - найгучніший звук, який зазвичай чули наші предки - був звук грому. У природі не було нічого яскравіша за Сонце або пожежі. У ній зовсім мало швидких переміщень. У звичайній дикій природі, яка оточувала наших предків, найшвидшими об'єктами були хижаки - наприклад вовки, або хижі птахи. У нормальному житті ми зараз таких тварин бачимо тільки в зоопарках, а колись це були найстрашніші вороги наших пращурів.

          Вороги замкнені в клітки, але в людській психіці залишилися пов'язані з ними звички, що склалися за тисячі років історії людського роду. Зокрема ми підсвідомо боїмося всього, що швидко рухаються. Психологи встановили, що поява в поле зору об'єкта рухомого в 10 разів швидше, ніж рухаємося ми самі, викликає депресивний стан. Фахівці пов'язують це міркування також з психофізичними законом Вебера - Фехнера. У підсумку, з урахуванням цього закону вибудовується обмеження швидкості руху на місцевих дорогах в розвинених країнах. Людина рухається зі швидкістю 5 км / год, а значить машина не повинна їхати швидше 50 км / год. Тому в житлових зонах в ЄС всюди стоять саме такі обмеження швидкості. Там не хочуть щоб люди в містах перебували в перманентному стані депресії.

            Крім психологічного дискомфорту швидкість транспорту в житлових зонах значно збільшує сумну статистику смертей в ДТП. Кожні наступні 5 км / год, починаючи з 50 км / год, подвоюють число летальних випадків при наїздах на пішоходів. У розвинених країнах, особливо в Німеччині, йде активна боротьба за зниження швидкості транспорту в житловій зоні (там це питання ставлять на виборах до парламенту). Але не тільки в Німеччині. В Празі , швидкість в житлових районах знизили до 30 км / год, і тільки на парі центральних вулиць залишили швидкість 50 км / год.

           Заходи щодо обмеження швидкості та інтенсивності руху (traffic calming, traffic taming) в сукупності називають в літературі "заспокоєнням трафіку". Комфортність міського середовища в тих чи інших районах можна підвищити за допомогою обмежень швидкості та інтенсивності трафіку. У більшості сформованих міст неможливо змінити планування вуличної мережі, проте поставлені цілі можуть бути досягнуті за допомогою цілого ряду засобів і методів організації дорожнього руху. Сукупність цих засобів і методів, спрямованих на «заспокоєння» або «приборкання» трафіку, зазвичай застосовують на вулицях, міжбудинкових і міжквартальних проїздах в районах житлової забудови з метою підвищення безпеки та комфортності пішохідного руху. Одночасно засоби і методи «заспокоєння» трафіку забезпечують зниження транспортного шуму і шкідливих викидів.

          Так що ж роблять, щоб автомобілі їздили повільніше ?! Невже кладуть "лежачих полицеских"? :) Насправді і їх - теж, правда досить рідко, тому що це не дуже зручна ідея, що має купу побічних проблем. Під час руху транспортних засобів в місцях розташування "лежачих поліцейських" в декілька разів підвищується рівень шуму та вуглекислого газу в повітрі, ускладнюється рух транспорту в зимовий період та прискорюється руйнування дорожнього одягу, а також виникають динамічні навантаження та вібраційні коливання, які відчувають в будівлях, що суттєво впливає на самопочуття людей, які живуть поблизу автомобільної дороги. Встановлення засобів примусового зниження швидкості, окрім того, що значно погіршує транспортно-експлуатаційні показники та пропускну спроможність доріг (в тому числі збільшує час реагування екстрених служб, впливає на рух громадського транспорту) не є і ніколи не буде панацеєю проти елементарного недотримання Правил дорожнього руху України і безвідповідальності водіїв транспортних засобів.

Давайте подивимося, що ж придумали розумні люди.

Картина перша: пішохідний перехід піднято на один рівень з тротуаром, а безпосередньо перед ним проїжджа частина штучно звужена клумбою. В таких умовах автомобіліст змушений зменшити швидкість чисто рефлекторно.

          Ще один приклад - тут зроблено просто звуження проїзної частини. Пішоходу перейти таку дорогу набагато простіше (мінімальна довжина шляху на проїзджій частині вулиці), а автомобіліст підсвідомо знижує швидкість.

          Наступний приклад мені страшенно подобається...  До речі, доки не відремонтували Бубнарівську, функцію острівців на фото виконували вибоїни, які змушували фури рухатись повільніше.

          Ось щоб зрозуміти наступну картинку треба володіти деякою фантазією. Тут раніше був плавний поворот, але потім проїжджу частину підняли і зробили його різким. Тобто щоб повернути тепер автомобіліст змушений загальмувати, і акуратно повернути. Сукупність таких поворотів по всьому району змушує весь час тримати невисоку швидкість.

          І ось тепер ми дісталися до старого доброго лежачого поліцейського, правда в нормальних країнах він виглядає принципово інакше.

          Як підкреслюють фахівці, всі ці заходи ніяк не скасовують необхідність грамотної роботи поліції - і в першу чергу камер відеофіксації в найбільш небезпечних місцях. 

          Вище були відзначені дві причини, за якими в містах Європи швидкість обмежена до 50 км / год:
1) Недопущення психологічного дискомфорту для пішоходів
2) Зниження числа ДТП та тяжкості їх наслідків

          Але є і третя причина - це максимізація пропускної здатності. У 2004 році міжнародна група експертів (працювала на кошти Євросоюзу) виконувала консалтинговий проект "Удосконалення транспортних потоків в Єкатеринбурзі і Свердловської області". В рамках цього проекту проводилися семінари з місцевими фахівцями з транспорту, доріг, організації руху. Коли один з експертів сказав, що максимальна пропускна здатність досягається при 40 км / год, перша реакція була - "що за нісенітниця ?!". Але варто було трохи подумати (і згадати шкільний курс фізики), щоб погодитися з ним. Справді, пропускна здатність (точніше, інтенсивність потоку) росте при збільшенні швидкості з 0 до 40 км / год. А ось після - починає знижуватися через збільшення динамічного габариту автомобілів (статичний габарит + інтервал безпеки, зростаючий пропорційно квадрату швидкості).