Я Глобине
сьогодні 16 червня долар 25.14 -8.8188 євро 27.74 -18.816 рубль 0.3 0.0014
Магазин і форум
Тут може бути розміщено Ваше оголошення чи привітання...

Задай питання меру

5be57ef51c0ce703014227

ЧОГО ХОЧУТЬ ГЛОБИНЦІ? ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я. ПІДСУМКИ ОПИТУВАННЯ.

19.03.2021 17:13
415
0

Прийшов час підвести підсумки та проаналізувати результати опитування, проведеного в фейсбук-спільноті порталу.

Опитування розміщено в спільноті 15 березня 2021 року, і охоплення допису склало 1.8 тис. користувачів. За різні варіанти відповіді віддано 225 голосів (опитування дозволяло обрати кілька варіантів відповіді одному користувачу групи). Жодного свого варіанту відповіді не додано (хоча користувачам було надано таку можливість). Найбільше глобинців турбує якість надання медичних послуг (54% голосів), недостатній рівень матеріального забезпечення лікарень (18.6 %), та недостатній рівень кадрового забезпечення (17.3%). Всі інші перераховані проблеми отримали менше 5% підтримку, тому робимо висновок, що вони проблемами не являються.

Якість надання медичних послуг хвилює глобинців не перший рік. Зазвичай з своїми проблемами вони звертаються до закладів охорони здоров'я Кременчука, Полтави та інших міст, не дуже довіряючи місцевим медикам. 

В той же час державна гарантує глобинцям медичне обслуговування належної якості. Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» від 19.10.2017 № 2168-VIII визначає основні принципи програми медичних гарантій, один із яких — зберігати й відновлювати здоров’я населення завдяки медичним послугам (п. 3 ст. 5). Якість медичної допомоги — це надання медичної допомоги та проведення інших заходів щодо організації надання закладами охорони здоров’я медичної допомоги відповідно до стандартів у сфері охорони здоров’я (наказ МОЗ «Про порядок контролю якості медичної допомоги» від 28.09.2012 № 752). Забезпечення якості медичної допомоги на всіх етапах та рівнях її надання є комплексним процесом, важлива складова якого — контроль якості медичної допомоги.

Контроль якості медичної допомоги здійснюють за допомогою:

  • методів зовнішнього та внутрішнього контролю якості медичної допомоги
  • самооцінки медичних працівників
  • експертної оцінки
  • клінічного аудиту
  • моніторингу системи індикаторів якості
  • атестації/сертифікації відповідно до вимог законодавства України та ЄС

Хто ж має здійснювати контроль якості медичної допомоги?

Внутрішній контроль якості надання медичної допомоги має здійснювати керівництво закладу охорони здоров'я та/або медична рада медзакладу в межах повноважень, визначених законодавством.

Саме вони мають контролювати:

  • кваліфікацію лікарів, молодших спеціалістів з медичною освітою та професіоналів з вищою немедичною освітою
  • самооцінку медичних працівників
  • організацію надання медичної допомоги у закладі охорони здоров’я
  • моніторинг реалізації управлінських рішень
  • моніторинг дотримання структурними підрозділами ЗОЗ стандартів у сфері охорони здоров’я, клінічних протоколів
  • моніторинг системи індикаторів якості медичної допомоги
  • вивчення думки пацієнтів щодо наданої медичної допомоги.

Зовнішній контроль якості надання медичної допомоги мають здійснювати органи державної виконавчої влади в межах повноважень, визначених законодавством.

Саме вони мають контролювати:

  • дотримання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики
  • проведення акредитації ЗОЗ
  • проведення атестації лікарів, молодших спеціалістів з медичною освітою, професіоналів з вищою немедичною освітою
  • проведення клініко-експертної оцінки якості та обсягів медичної допомоги.

Якщо більшу частину учасників опитування турбує якість надання медичних послуг, значить ні керівництво закладу охорони здоров'я, ні органи державної виконавчої влади своїх обов'язків не виконують і громада має це розуміти.

Кадрове та матеріальне забезпечення закладів охорони здоров'я держава повністю переклала на плечі місцевих органів влади. Тому тут повну відповідальність за стан справ несуть наші чиновники. Можна пригадати й певні досягнення на цій стезі (раз, два, три, чотири) але, як бачимо, цих зусиль не достатньо. Лікарня потребує більш пильної уваги і чиновників і громади.

Звичайно ж, можна списати все на відсутність коштів в бюджеті громади.  А можна включитись в роботу й зробити перші кроки.

Що можна (й потрібно) зробити

Всі сільські амбулаторії, ФАПи, міську лікарню об’єднати в єдину мережу та під'єднати до Інтернету. За рахунок єдиної мережі Глобинської ТГ об’єднати денний стаціонар та амбулаторії. Це забезпечить швидкий обмін даними: фахівець із центральної міської лікарні бачитиме, що відбувається на селі, далі ця інформація надходить у стаціонар.

Працюватиме електронна черга, коли лікар із села може записати пацієнта в місто на визначений час. Результат цього — відсутність черг. Також ця система забезпечує контроль за якістю медичної допомоги. Записатися в електронну чергу і потрапити до лікаря без очікування можна і на первинній ланці: пацієнт отримує квиток, у якому вказано час, лікаря і кабінет. Така система електронної реєстратури може діяти в усіх медичних закладах громади.

Всі розуміють, що медичні картки - давно архаїзм. Створити базу даних усіх жителів громади: виготовити та видати пластикові картки — ідентифікатори пацієнта. Картка міститиме код, який зчитується сканером; код є ключем доступу до медичної інформації про пацієнта. Коли пацієнт потрапляє на прийом, лікар бачить усю медичну інформацію про нього. Ця ж система дозволить швидко створити щоденник амбулаторної картки.  Можна буде підібрати препарати за програмою «Доступні ліки»; інформація про всі призначення зберігається в системі й доступна для аналізу. Загалом, така єдина мережа дає великі можливості для збору реальної медичної статистики. Лікар первинної ланки зможе дистанційно записати пацієнта на візит до фахівця вторинної медичної допомоги у зручний для пацієнта час. З таким направленням пацієнт одразу йде в кабінет до лікаря, оминаючи реєстратуру.

Давно пора відмовитися від плівкового рентгену, придбати сучасний цифровий рентген-апарат і цифровий флюорограф — це дасть змогу проводити всі необхідні сучасні дослідження та процедури. До старих рентген-апаратів можна під'єднати цифрові приставки, дописати серверне рішення, і завдяки цьому всі знімки можна буде зберігати на єдиному сервері, а кожен лікар з найвіддаленішого села зможе за допомогою сканера штрих-коду мати онлайн-доступ до всіх необхідних даних про своїх пацієнтів. Потрібний знімок лікар може роздрукувати на звичайному принтері.

Також цілком можливо під'єднатися до кардіоцентру і до обласного рентгенкабінету, щоб знімки міг за потреби проаналізувати більш досвідчений лікар. При цьому дотримуючись вимог щодо захисту персональних даних пацієнта. Зараз в усій Полтавській області проводиться активна робота зі створення єдиної електронної системи охорони здоров’я, яка охопить медичні заклади всіх рівнів. Потужності сервера на базі обласного центру екстреної медичної допомоги це дозволяють.

Фантастика - скажете ви. Ні - наші земляки вже зуміли зробити все це реальністю, відповімо вам ми. Станом на сьогодні, між КНП «Гадяцька МКЛ» та Національною службою здоров’я України заключено договори на 12 пакетів медичних послуг, визначено чіткий напрямок перепрофілювання цього закладу в лікарню інтенсивного лікування І рівня. Невіддільною частиною цього процесу є надання допомоги в невідкладних станах у режимі 24/7. І все це, не дивлячись на те, що доходи загального фонду на 1-го мешканця Гадячської територіальної громади в два з половиною рази нижчі ніж в нас.

Ми ж досі свою лікарню досі навіть в HELSI зареєструвати не здатні... :(

 

 

Відгуки


recaptcha

Інформаційний портал "МОЄ МІСТО", м. Глобине © 2020-2021 р. Всі права захищені.

Поширення, копіювання, тиражування інформації з порталу дозволені лише за згодою адміністрації, за наявності активного посилання на портал "МОЄ МІСТО"

Сайт на 100% зверстано з повторно перероблених пікселів.

 

16+

21d764a001d84beb9a5a3a6acf69576e