Пожежні машини з Австрії: дякуємо партнерам — питання маємо до своєї влади.
Глобинська громада отримала від австрійського міста-партнера Графенвьорт два пожежні автомобілі. За цю допомогу — щира вдячність бургомістру Альфреду Рідлю, пожежній команді та всім, хто долучився до передачі техніки. Особливо в умовах війни, коли навантаження на місцеві пожежні команди зростає, будь-яке підсилення їхніх можливостей має значення.
Але, читаючи черговий переможний звіт про міжнародну допомогу, не можу позбутися кількох запитань. І жодне з них — не до Австрії.
Краще стара машина, ніж ніякої
Подивіться на фото. Не будучи фахівцем із пожежної техніки, неважко помітити: судячи з вигляду машин, це покоління, які випускалися ще наприкінці минулого століття. Це не нова техніка. І навряд чи хтось буде сперечатися, що навіть за належного догляду вік автомобіля має значення.
Звичайно, краще мати справний пожежний автомобіль поважного віку, ніж не мати його взагалі. І якщо ці машини зараз допомагають гасити пожежі, рятувати майно та життя людей — чудово. Саме для цього їх і передавали.
Але є й інший бік питання.
Пожежна машина — це не легковик, якому достатньо замінити мастило та акумулятор. Тут двигун, трансмісія, повнопривідне шасі, спеціальні насоси, гідравліка, електрообладнання і цілий комплекс пожежно-рятувального оснащення. З роками зношуються не лише автомобілі, а й спеціальне обладнання. Деякі запчастини можуть бути дорогими, а їх пошук — перетворитися на окрему проблему. І що старша техніка, то важливіше розуміти, чи виправдані витрати на її подальше утримання.
Запитання до керівництва громади
Тому хотілося б почути відповіді на цілком практичні запитання:
- Якого року випуску передані автомобілі та скільки років вони перебували в експлуатації в Австрії?
- Який їхній технічний стан, залишковий ресурс двигунів і пожежних насосів?
- Чи проводилася повна діагностика спеціального обладнання?
- Чи є проблеми із забезпеченням запчастинами і хто обслуговуватиме цю техніку?
- Скільки коштує її утримання та ремонти?
- Чи передбачені кошти на обслуговування і чи є план заміни автомобілів у разі їхнього виходу з ладу?
І ще одне запитання: чи має громада довгострокову стратегію розвитку місцевої пожежної охорони — чи ми просто радіємо кожному автомобілю, який вдалося отримати?
Бо сьогодні техніка працює, а завтра може знадобитися дорогий ремонт. І тоді виникне питання: чи зможемо ми його оплатити — чи не перетворяться подаровані автомобілі на «нерухомість» на території пожежної частини?
Подяка і вимогливість сумісні
Я зовсім не хочу знецінювати допомогу наших австрійських партнерів. Навпаки — щиро вдячний їм за солідарність і підтримку. І саме тому вважаю: до цієї допомоги потрібно ставитися відповідально.
Міжнародне партнерство — це не тільки можливість отримати техніку, а й відповідальність за її ефективне використання.
А звітувати громаді варто не лише про те, що отримали, скільки разів виїжджали і які пожежі загасили, а й про те, скільки коштує утримання цієї техніки та який ресурс вона ще має.
Вдячність партнерам і вимогливість до власної влади цілком сумісні. Одне іншому не заважає.