Дорожню розмітку в Глобине відновлено.

Мене представники влади неодноразово звинувачували в тому, що я нібито бачу лише погане й не помічаю хороших змін в громаді. Тож сьогодні — про хороше. У Глобиному відновили дорожню розмітку, зокрема пішохідні переходи. Робота справді потрібна. І хоча, дякувати чиновнику за виконання роботи, яку він зобов’язаний виконувати, все рівно, що дякувати банкомату за видану готівку, я без проблем говорю: дякую. Але одне запитання залишається: чому саме зараз?

Чому це дійсно добре

Розмітка потрібна. Особливо пішохідні переходи — це безпека людей, а не просто біла фарба на асфальті. Свіжі переходи добре видно в темряві й дощ, їх помічають водії, і саме тому оновлення розмітки варто оцінювати як корисну роботу, а не формальність. Тому в цій частині у мене немає жодного «але»: зроблено те, що мало бути зроблене, і це плюс міській владі та виконавцям.

Одне «але» — календар

Зараз жовтень. Попереду дощі, холод, сніг, лід і зима. І виникає цілком логічне запитання: чому розмітку відновлюють наприкінці сезону, а не тоді, коли вона найбільше потрібна і коли могла б повноцінно працювати протяг усього теплого періоду?

Проблема з розміткою не виникла вчора — її не було видно не один місяць. Тепер маємо ситуацію, коли робота, безумовно, потрібна і корисна, виконується за лічені тижні до зими. Фізично нова лінія матиме шанс добре попрацювати хіба що наступної весни — якщо зима не зітре її раніше.

Дисципліна запитання

Я не стверджую, що цю роботу не треба було виконувати. Треба. Я не стверджую, що це погано. Це добре. Я лише ставлю просте питання: чому так пізно?

Бо нормальне господарювання — це не тільки зробити. Важливо ще й зробити вчасно. Ремонт дороги, оновлення розмітки, обрізка дерев, підготовка укриттів — усе має свій сезон, і ефективність однієї й тієї ж роботи залежить від того, коли її виконано. Робота у жовтні коштує так само, як робота у травні, а працює повноцінно — вдвічі менше.

І якщо наступної весни ми знову доведемо кілька місяців, поки розмітка зітреться чи стане майже непомітною, а потім побачимо її відновлення десь восени — це вже буде не випадковість, а система. Сподіваюся, цього не станеться, і наступне оновлення відбудеться навесні, а не осінню, як цього року.

Підсумок

Я готовий помічати хороше і готовий його відмічати — відновили розмітку, дякую. Але як громадянин маю право запитати: чому саме зараз? Це питання не скасовує подяки за зроблену роботу. Так само, як подяка не скасовує права запитувати про її своєчасність.