Полтавський говір має характерні ознаки, проте не варто його плутати із суржиком.
Ось декілька слів, які притаманні полтавському говору:
- утиральник – рушник;
- полумисок – глибока тарілка;
- битон – посуд для молока;
- затірка – страва з борошна, звареного на воді або молоці;
- потапці – шматочки хліба, які їдять з водою, молоком чи юшкою;
- маторжаники – різновид печива;
- шулики – страва з маку, меду, коржів та води;
- баклажан /боклажан – помідор;
- колиска – гойдалка;
- самокатка – велосипед;
- просерен /брусурен / брусурмен – підсніжник;
- наверле – навпаки, іншим боком.
Канидатка філологічних наук Наталія Лукаш каже, що не слід плутати полтавський говір із суржиком:
«Такі слова утворюється на основі штучного змішування елементів двох мов – російської та української і лише засмічують літературну мову».
Наталія Лукаш пояснює, що діалектну основу сучасної української літературної мови становить південно-східне наріччя:
«В основі наріччя – середньонаддніпрянський говір, що почав формуватися ще в ХІІІ–ХІV ст. Ареал його поширення охоплює південь Київської області, Полтавську, Черкаську, частково Сумську, Дніпропетровську та Кіровоградську області».
Характерні риси середньонаддніпрянського говору:
- пом’якшені шиплячі приголосні на місці нормативних твердих: «курчя», «чьому», «нічь», «джьміль», «бджьола»;
- пом’якшений приголосний р замість твердого: «кобзарь», «базарь», «лікарь», «ряма», «гряниця»;
- заміна аффрикат дж, дз звуками ж, з: «зеркало», «кукуруза», «хожу», «сижу»;
- сполука мн замість мй: «мнясо», «мнякий»;
- усічені форми дієслів: «пита», «зна», «слуха», «чита»;
- вимова о замість а: «окація», «коструля»;
Зокрема говорам Полтавщини притаманні такі ознаки:
- відсутність чергування приголосних у дієслівних формах: «просю», «носю», «будю», «світю»;
- закінчення -ові замість -аті в давальному відмінку: «ягньові», «тельові», «поросьові»;
- форми дієслів на -ут, -ат: «печут», «ходят», «просят», «носят»;
- напівм’який л (так званий «полтавський»): «мол’око», «бул’и», «робилʼи».
До речі, Pultawa — саме так позначалося це місто на карті знаменитого французького картографа Гійома де Боплана. Так що словечка штибу Пирьотин та Пультава — це не винахід гурту Сен-Тропе. :) Так говорили, ще до того, як це стало мейнстримом.
