Меню
В попередній статті ми з'ясували, що успішними можуть стати лише громади в яких збалансовані обидві форми демократії (представницька та участі). І якщо з представницькою (періодичні вибори громадою свого очільника і депутатів міської ради) в принципі все зрозуміло, то давайте спробуємо розібратись з демократією участі.
Почнемо з законодавчого врегулювання механізмів демократії участі.
Статтею 140 Конституції України встановлено, що територіальна громада має право на здійснення місцевого самоврядування і може реалізувати це право як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. Цією ж статтею передбачено право членів громади на створення органів самоорганізації населення.
«місцеве самоврядування є правом територіальної громади … самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
…
Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.»
У статті 143 зафіксовано право територіальних громад безпосередньо або через органи місцевого самоврядування управляти належним їм майном, планувати (програмувати) власний розвиток, затверджувати місцевий бюджет та контролювати його виконання, проводити місцеві референдуми та вирішувати інші місцеві питання.
«Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально- економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.»
Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» розкриває описані вище конституційні норми та деталізує їх. Саме у цьому Законі визначено цілу низку важливих норм щодо засад та механізмів участі громадян в управлінні громадою.
Стаття 8 визначає загальні норми щодо загальних зборів громадян за місцем проживання.
Стаття 8. Загальні збори громадян
1. Загальні збори громадян за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення.
2. Рішення загальних зборів громадян враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності.
3. Порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання визначається законом та статутом територіальної громади.
Статтею 9 встановлено право громади на місцеву ініціативу.
Стаття 9. Місцеві ініціативи
1. Члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд у раді (в порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування.
2. Порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд ради визначається представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
3. Місцева ініціатива, внесена на розгляд ради у встановленому порядку, підлягає обов'язковому розгляду на відкритому засіданні ради за участю членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи.
4. Рішення ради, прийняте з питання, внесеного на її розгляд шляхом місцевої ініціативи, обнародується в порядку, встановленому представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади.
Стаття 13 містить норми щодо права громади на проведення громадських слухань.
Стаття 13. Громадські слухання
1. Територіальна громада має право проводити громадські слухання – зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.
2. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік.
3. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов'язковому розгляду органами місцевого самоврядування.
4. Порядок організації громадських слухань визначається статутом територіальної громади.
Також у цьому Законі є низка інших положень, важливих для успішного запровадження механізмів демократії участі.
Статтею 6 територіальна громада визнається первинним суб’єктом місцевого самоврядування
1. Первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.
Стаття 75 встановлює відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед територіальними громадами
1. Органи та посадові особи місцевого самоврядування є підзвітними, підконтрольними і відповідальними перед територіальними громадами. Вони періодично, але не менш як два рази на рік, інформують населення про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, місцевого бюджету, з інших питань місцевого значення, звітують перед територіальними громадами про свою діяльність.
2. Територіальна громада у будь-який час може достроково припинити повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування, якщо вони порушують Конституцію або закони України, обмежують права і свободи громадян, не забезпечують здійснення наданих їм законом повноважень.
3. Порядок і випадки дострокового припинення повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування територіальними громадами визначаються цим та іншими законами.
Гласність роботи ради передбачена частиною 16 статті 46 Закону
Стаття 46. Сесія ради
…16. Сесії ради проводяться гласно. У разі необхідності рада може прийняти рішення про проведення закритого пленарного засідання.
Деякі питання громадської участі, а також окремі механізми демократії участі та прямої демократії регулюються іншими законами. Серед головних можна назвати такі:
Закон України «Про органи самоорганізації населення»
Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»
Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»
Закон України «Про статус депутатів місцевих рад»
Закон України «Про звернення громадян» та деякі інші.
Разом з тим, на практиці громада не може реально користуватись можливостями, наданими цими Закономи в частині використання механізмів демократії участі (таких, як громадські слухання, збори громадян за місцем проживання, місцеві ініціативи), оскільки більшість наведених вище норм цих Законів фактично не є нормами прямої дії.
Для реального запровадження механізмів громадської участі на практиці потрібне ухвалення інших законів та/чи місцевих нормативних актів. Порядок реалізації механізмів участі можна врегулювати через окремі положення, однак краще це зробити у головному документі територіальної громади – Статуті.
Статут територіальної громади статтею 19 закону «Про місцеве самоврядування» визначений як документ, що приймається місцевою радою з метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування.
На наше переконання, визначені законом місцеві нормативні акти про механізми участі мають обов’язково бути ухвалені в Глобинській територіальній громаді і мають:
• містити якомога простіші й зрозуміліші процедури;
• враховувати особливості структури громади, місцеві умови і традиції.
Запровадження у громаді механізмів участі сприяє самоорганізації громади з метою впорядкування власної життєдіяльності та розвитку, згуртуванню навколо прагнення вирішити спільні проблеми. У результаті через формування спільної позиції громадян із важливих питань посилюється вплив громади на місцеву раду.
З іншого боку, чітка й прозора процедура реалізації прав громадян на участь в управлінні громадою дозволяє впорядкувати стосунки влади та громади, є найефективнішим способом відсіяти порожні або авантюрні «ініціативи».
Для реалізації пропозиція чи ініціатива має бути предметною та корисною для громади. У іншому разі виконати усі вимоги правильно виписаної процедури, а особливо, - отримати підтримку співгромадян – виявиться неможливим.
І найголовніше – це ефект причетності мешканців до справ громади, який є прямим результатом запровадження і використання механізмів залучення громадян до управління громадою.
Участь у справах громади дозволяє людям тверезо оцінити проблеми, краще їх зрозуміти, побачити об'єктивні труднощі та перешкоди, з якими стикається влада.
У свою чергу, таке розуміння змінює ставлення громадян до влади: від критиканства й голослівного популізму – до конструктивної критики, взаємодії та співпраці. Лише таким шляхом можна на практиці втілити один з головних принципів самоврядування: «спільними зусиллями».
Тому першим кроком громади до успіху має стати підготовка, погодження та прийняття Глобинською міською радою статуту Глобинської громади, в якому детально будуть прописані всі нюанси участі громади в здійсненні нею прав, гарантованих Конституцією України.
Ви можете авторизуватись за допомогою цієї форми (якщо ви вже реєструвались на порталі),
або пройти процедуру реєстрації Реєстрація ця процедура займе в Вас не більше однієї хвилини