Чому глобинська громада не отримала змін на краще?

     Раз на 5 років Глобинська громада шукає 26 волонтерів. Саме вони після виборів мають стати депутатами Глобинської міської ради, і 5 років безплатно працювати для громади. Саме таким чином громадою реалізується одна з форм представницької демократії - кожен небайдужий глобинець має можливість шляхом прямого волевиявлення обрати голову та депутатів міської ради зі списків сформованих очільниками місцевих осередків політичних партій, щоб ті відстоювали інтереси громади.

     Як ми всі відразу розуміємо, для досягнення цієї мети, як мінімум очільники місцевих осередків політичних партій (які, до речі, стають депутатами автоматично, у випадку підтримки виборцями) мають мати бажання відстоювати інтереси громади. Потім у виборчі списки вони мають внести зовсім не кумів, братів, сестер... А активних однопартійців, які готові безкорисно працювати на користь громади та відстоювати її інтереси. Більшість місцевих партайгеносе, які цього не зрозуміли до ради не потрапили...

     Наступною умовою, має бути бажання вже обраних депутатів виконувати дані ними і їх партіями обіцянки, активно вивчати проблеми, що турбують громаду (п. 5 ч. 1 ст. 10 закону “Про статус депутатів місцевих рад” -“У виборчому окрузі депутат місцевої ради зобов’язаний вести регулярний, не рідше одного разу на місяць, прийом виборців, розглядати пропозиції, звернення, заяви й скарги членів територіальної громади, вживати заходів щодо забезпечення їх оперативного вирішення”), інформувати виборців про проведену ними роботу (п. 2 ч. 1 ст. 10 закону “Про статус депутатів місцевих рад” - “У виборчому окрузі депутат місцевої ради зобов’язаний не рідше одного разу на півріччя інформувати виборців про роботу місцевої ради та її органів, про виконання планів і програм економічного і соціального розвитку, інших місцевих програм, місцевого бюджету, рішень ради й доручень виборців”), звітувати перед виборцями про свою роботу в раді (ч. 1 ст. 16 закону “Про статус депутатів місцевих рад” - “Депутат місцевої ради періодично, але не рідше одного разу на рік, зобов’язаний звітувати про свою роботу перед виборцями відповідного виборчого округу, об’єднаннями громадян”).

     Загальновідомо, що умови ці не виконано: за рік роботи передвиборні обіцянки забуто, прагнення громади депутатів не цікавить, інформувати й звітувати про свою роботу ніхто не збирається, бо й вся "робота" власне полягає в перерозподілі посад та дерибані землі громади.

     При цьому ми спостерігаємо й ділимося світлинами успішних європейських (а подекуди й українських) громад в яких "вийшло". Відремонтовані дороги, охайно прибрані, освітлені вулиці, доглянуті парки й сквери, відсутність сміття... Як їм вдалося цього досягти, й чому цього не змогли зробити ми у своїй громаді?..

     Відповідь є. І полягає вона в тому, що європейці (на відміну від нас) давно зрозуміли головний недолік представницької демократії - вибори відбуваються періодично і вплив громади є непостійним. Всім відомо як "стелиться" влада перед виборами. Але, щойно вони відбулись - депутати перестають чути своїх виборців. І аж до наступних виборів громада не має жодного впливу на своїх обранців.

     99% глобинців досі вважають цілком достатнім проявом своєї громадської активності участь у виборах, при цьому значна частина не аналізує репутацію кандидатів голосуючи за партію, бренд, за порадою друзів, знайомих, за командою роботодавця і т.інше. І в черговий раз дивуються:

     - Ти глянь, а були ж вроді нормальні люди. А прийшли в владу - забули про громаду.

     Хоча насправді - дивно було б якби це спрацювало. Навіть ті поодинокі депутати, які прийшли в раду, щоб змінювати громаду не можуть нічого вдіяти через байдужість більшості до розвитку громади.

     Успішними стали громади, які вдало поєднали й використовують разом з формами представницької демократії механізми демократії участі (Participatory Democracy).

     У світі існує безліч форм демократії участі. Деякі з них знайшли свій відбиток і в законодавстві України - місцевий референдум та місцева ініціатива, громадські слухання та громадські експертизи, громадські ради та загальні збори громадян, органи самоорганізації населення.

     Важливо! Не слід плутати форми демократії участі з механізмами громадського впливу - мітинги, демонстрації, перекриття доріг та інші публічні акції. На них влада не зобов'язана реагувати, і ні до яких правових наслідків вони, зазвичай, не призводять. Але! За умови, якщо процедура реагування влади була закріплена в нормативно-правових актах громади, то механізми впливу можуть перетворитися на форми демократії участі.

     За умови, що обидві форми демократії (представницька та участі) збалансовані, громада отримує "плюшки":

- можливість більш активного вирішення проблемі потреб громади;

- посилення відповідальності, підконтрольності та підзвітності влади й посадових осіб;

- запобігання зловживанням та корупції через методи громадського контролю;

- обєднання громадян для розуміння проблем та пошуку шляхів їх вирішення;

- здатність впливати на рішення представницьких органів для врахування потреб громади;

- більш раціональне використання бюджетних коштів через інструмент бюджету участі, та інше.

     Чому владі це також вигідно?

- тому що це сприяє залученню додаткового людського, матеріально-технічного та фінансового потенціалу;

- сприяє покращенню іміджу державних органів та органів місцевого самоврядування за рахунок ефекту відкритості та залучення;

- підвищує рівень проінформованості людей, та розуміння проблем, які доводиться вирішувати владі;

- сприяє покращенню якості владних рішень;

- підвищує рівень легітимності влади та спрямуванню енергії громади в конструктивне русло, що сприяє запобіганню некерованої соціальної активності.

     Світова практика показала, що активне залучення громадян до розв'язання суспільних проблем є обовязковим елементом кожної розвиненої демократичної держави та свідчить про існування громадянського суспільства.

     Надзвичайно важливо усвідомити, що лише від особистого вкладу громадянина залежить розвиток місцевої громади. Що зміни не відбуваються самі по собі. Що наше комфортне життя напряму залежить від нашої безпосередньої участі у прийнятті важливих для громади рішень.

     Докази вищенаведених висновків:

1. Порівняйте передвиборчі обіцянки партій, кандидатів в депутати з реальними рішеннями Глобинської міської ради.

2. Згадайте, скільки разів за останній рік ви зустрічалися зі своїм депутатом міської ради, та скільки разів він цікавився вашими проблемами?

3. Згадайте скільки разів за цей рік депутат звітував вам про свою роботу в міській раді та особисті досягнення?

4. Назвіть рішення депутатського корпусу, які співпали з прагненнями Глобинської громади?

     А що ви думаєте з цього приводу?