Я Глобине
сьогодні 20 вересня долар 25.14 -8.8188 євро 27.74 -18.816 рубль 0.3 0.0014
Магазин і форум
Тут може бути розміщено Ваше оголошення чи привітання...

Задай питання меру

5be57ef51c0ce703014227

ЧОГО ХОЧУТЬ ГЛОБИНЦІ? ГРОМАДСЬКІ ВБИРАЛЬНІ

27.07.2021 13:51
131
0

За даними World Toilet Organization (WTO), у 2013 році щодня гинуло 1000 дітей через погані санітарні умови, серед яких і відсутність доступу до чистих вбиралень. Близько одного мільярда людей у 2015 році не мали доступу до вбиралень й задовольняли цю потребу просто неба.

Доступ до туалетів – один з індикаторів рівня комфорту у місті, його пристосованості до потреб мешканців. У Глобине питання з громадськими вбиральнями й досі не врегульоване, але проблематика привертає все більше уваги містян.

У місті є кілька стаціонарних туалетів. Всі вони збудовані в минулому столітті, і жоден з них не відповідає вимогам розділу  9.3 ДБН Б.2.2-5:2011 «Вимоги до проектування елементів благоустрою». Тобто, по факту громадських вбиралень в місті немає.

Водночас у місті відкрили чимало закладів громадського харчування та торговельних центрів, в яких мали б бути вбиральні для відвідувачів. Але ж сучасні будівельні норми вимагають наявності вбиралень саме для відвідувачів кафе, магазинів чи ресторанів. Так, кількість санвузлів залежить саме від кількості відвідувачів, тобто планування закладів не завжди передбачають відвідування закладу сторонніми. 

Ситуацію ускладнює ще й те, що в Глобине відсутні прямі норми щодо використання вбиралень, громадських закладів (кафе, ресторанів, магазинів тощо) як громадських вбиралень. 

Ще одна проблема у відвідуванні громадських вбиралень полягає в тому, що вони не працюють цілодобово.

 

Громадські вбиральні у Глобине – план дій

 

Перше. Потрібно провести аудит наявних в місті вбиралень, що розташовані в громадських місцях і громадських будівлях. Визначити кількість вбиралень, якими дійсно можна користуватися, їхній стан і  встановити графік їх роботи та доступність для маломобільних груп населення.

Це дозволить зрозуміти, де необхідно встановити нові вбиральні.

Так, більшість питань у сфері містобудування регламентують Державні будівельні норми (ДБН) Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій». Згідно з додатком Е.1, на кожну тисячу жителів населеного пункту необхідно передбачити 1 сантехнічний прилад (санвузол) у громадській вбиральні. 

Виходячи з цієї норми, ми можемо оцінити потребу міста Глобине у громадських вбиральнях із 10 туалетами. Це може бути як 10 окремих вбиралень, так і 5 вбиралень з двома приладами – це вже залежатиме від району розташування та «пікових навантажень». 

Але вказана кількість санвузлів не є сталою. Під час свят і масових заходів кількість громадських вбиралень на вулицях міста повинна збільшуватися. Наприклад, ринок в пятницю, у центральній частині міста, який одночасно відвідує білше тисячі людей, то мінімальна необхідна кількість – 12 приладів. 

Цей принцип можна використовувати для розрахунків «пікових навантажень» на інфраструктуру міста в свята або у вихідні дні, коли в центрі кількість людей в окремі години збільшується в рази.

Необхідно враховувати й малі «пікові навантаження» у вигляді трудової міграції в ділових і навчальних районах міста. В цей час кількість людей в тому чи іншому районі може збільшуватися в декілька разів, що і відбувається, наприклад, у тому ж центрі в будні або ввечері вихідних днів.

 

Де розміщувати громадські вбиральні?

Нормуванню місць розташування та розмірів вбиралень присвячено розділ 9.3 ДБН Б.2.2-5:2011 «Вимоги до проектування елементів благоустрою».

Але варто зазначити, що не завжди нормативні показники є беззаперечними, а їх виконання вирішує всі проблеми. Кожне місто, кожен район в місті є індивідуальними, а тому для розв'язання містобудівних проблем необхідно підходити більш точково і спиратися не тільки на нормативні документи, а й на результати проведених досліджень. 

 

Друге. Для існування громадських вбиралень варто розглянути питання про можливість переведення їх в автоматичний режим цілодобової роботи. Це можливо зробити шляхом обладнання системою оплати, відеоспостереження на вході тощо.

Для початку було б добре забезпечити цілодобовими вбиральнями райони, де відбувається активне вечірнє та нічне життя, – наприклад, центр міста.

 

Третє. Спорудження сучасних компактних кабінок-антисептиків, як у країнах Європи – це і швидко, й мобільно, й екологічно, але вартість таких вбиралень доволі висока (1-2 млн грн).

Тому місту варто розглянути варіант співпраці з підприємцями щодо облаштування безоплатних чи платних громадських вбиралень в їх закладах. Таким чином можна ефективніше використати кошти й збільшити кількість вбиралень по місту.

 

Четверте. На основі проведеного аудиту домовитися із власниками закладів, туалети яких відповідають критеріям, щодо безперешкодного користування глобинцями та гостями міста (з можливістю платного використання) під час проведення масових заходів.

 

П’яте. Створити карту (на сайті міськради або на іншій платформі) громадських туалетів з годинами робити та вартістю відвідування.

 

Наразі проблема пошуку вбиральні для глобинців залишається актуальною як в центральній частині міста так, і на його околицях. Вона потребує якнайшвидшого вирішення. Це питання як привабливості міста, так і комфортного існування глобинців

 

А що у них?

 

Наявність доступних громадських туалетів – це питання цивілізаційного вибору, а їх комфорт та зручність свідчать про повагу до людської гідності. Адже альтернатива публічному туалету – підворіття чи темний закуток, або вмовляння офіціанта впустити вас до закладу.

Тому в світі регулюють це питання. Посібник з дизайну та обслуговування публічних вбиралень Сінгапурської «туалетної асоціації» визначає добре облаштований туалет за наступними критеріями: чистота, сухість, якісна вентиляція, легкість в обслуговуванні, продуманий проект та, безумовно, комфорт для людей з інвалідністю.

А берлінська концепція міських вбиралень описана на 99 сторінках. У Німеччині публічні туалети зазвичай є платними – вартість близько 0,5 євро. У міста Кельн, наприклад, є сайт з інтерактивною мапою мережі міських вбиралень. Понад це, кожен зможе знайти не лише найближчий туалет, а такий, що задовольнить потреби конкретного користувача: є опція шукати лише безкоштовні вбиральні, з приладдям для дітей, цілодобові, пісуари. У рамках програми HappyToilet Cologne власники місцевих підприємств можуть встановлювати свою плату за відвідування туалету, але ціна не має перевищувати 1 євро.

У Веллінгтоні, столиці Нової Зеландії, ще у 2002 році були сформульовані вимоги, якими мають бути «зручності» для містян. Зокрема, передбачена наявність достатньої кількості вбиралень у туристичних районах та безкоштовне користування (плата можлива лише за додаткові послуги, наприклад, за користування душовою кабіною). Новозеландський стандарт проектування публічних туалетів з’явився ще раніше – у 1999 році.

У Франції нерідко можна побачити платні автоматичні кабінки. Окрім того, там є мережа пісуарів.

Як бачимо, розвинені країни та міста мають власні концепції розвитку мережі вбиралень, базовані на дослідженнях потреб містян. У Глобине ж залишається сподіватись, що міська рада почує глобинців, розробить концепцію і почне впроваджувати в місті цивілізовані стандарти публічної гігієни.

.

Відгуки


recaptcha

Інформаційний портал "МОЄ МІСТО", м. Глобине © 2020-2021 р. Всі права захищені.

Поширення, копіювання, тиражування інформації з порталу дозволені лише за згодою адміністрації, за наявності активного посилання на портал "МОЄ МІСТО"

Сайт на 100% зверстано з повторно перероблених пікселів.

 

16+

21d764a001d84beb9a5a3a6acf69576e