Субєктивний погляд глобинця на ситуацію з секретарем міської ради

Користувачі цього порталу й фейсбук-спільноти МОЄ МІСТО знають, що автор цього допису вважає роль політичних представництв в господарській діяльності органів місцевого самоврядування нікчемною й дуже рідко звертає увагу користувачів спільноти на партійну приналежності своїх опонентів. По факту – за закриття шкіл громади, чи дерибан коштів бюджету в Глобинській міській раді голосують разом, наприклад,  і представники “Слуги Народу”, і “Європейської солідарності”, і ОПЗЖ, і “Свободи”. Жодного дискомфорту чи дисонансу в депутатів кардинально протилежних політичних сил це не викликає. (Цікаво було б побачити реакцію на такі голосування Зеленського, Порошенка, Медведчука й Тягнибока :), та то вже таке…)

Жаль і розчарування свого часу викликало як переобрання секретаря міської ради ініційоване депутатською коаліцією, так і кандидатура новообраного секретаря. Закликали депутатів одуматись і не робити помилку і громадські активісти, і волонтери, і наші Захисники. Їх позиція депутатами була проігнорована (в принципі як завжди). 

Тож працював в міській раді новообраний секретар, зарплату-премії отримував й горя не знав. Аж тут трапилась “пєчалька” з відстороненням обраного громадою голови й глобинці з подивом дізнались, що згідно з законодавством громадою тепер керує колишній регіонал, антимайданівець і представник забороненої в Україні партії ОПЗЖ Олександр Феденко. Той самий, який возив за гроші глобинців на антимайдан, і той якого громада вигнала з крісла голови районної ради під час Революції гідності.

В спільноті з’явилось створене одним з активістів голосування, яке демонструє, що понад 90% користувачів спільноти, не бажають мати такого очільника й підтримують звернення до депутатів з вимогою переобрання секретаря міської ради. 

Я чудово розумію емоційний стан людей (в принципі – у своїй масі далеких від політичних перипетій) які набагато спокійніше сприйняли відсторонення міського голови ніж факт, що Глобинську громаду тепер очолює давній і вірний соратник медведчука і киви, представник забороненої в Україні партії ОПЗЖ Олександр Феденко.

Це дійсно огидно, і я розумію простих глобинців. Вони Феденка секретарем не обирали, й тим більше шансу очолити громаду йому не давали. Це зробили їх обранці – депутати, на хвилі розуміння того що опоненти, які програли Джусю вибори міського голови, змогли об’єднати навколо себе “антимерську” більшість. 

Але я був би не я, якби давав оцінку персоні виключно по факту партійної приналежності. Адже ви не будете зі мною сперечатись, що в партії регіонів було й багато поважних людей, які зрозуміли й прийняли Майдан, які осудили вбивства майданівців і втечу Януковича, які досі користуються авторитетом і повагою в суспільстві… 

Так, далеко не всі вони вступили до проросійського медведчуківського опозиційного блоку після анексії Криму й окупації частини українського Донбасу.  Далеко не всі очолили місцеві партійні осередки. І звичайно ж, лише одиниці змогли отримати необхідну підтримку виборців і депутатські мандати представляючи проросійську силу під час війни з росією.

Так це ж було до заборони проросійської партії, широкомасштабного вторгнення, арешту й обміну медведчука на Героїв-“Азовців” – зауважить незаангажований читач, і я з ним повністю погоджусь. Але неприємний “душок” залишиться…

– Олександр Олексійович один з небагатьох депутатів, хто має досвід роботи в органах місцевого самоврядування, знає законодавство України й добре розуміє всі аспекти управлінської діяльності, – скажете ви і я знову з вами погоджуся. Феденко справді чудово знає й обов’язки депутата, і роботу секретаря міської ради. Тож саме з цього погляду, його роботу в міській раді я й пропоную проаналізувати. 

Починав свою діяльність в складі “антиджусівської” депутатської коаліції Олександр Олексійович з посади голови постійної депутатської комісії  з питань регламенту, забезпечення законності, правопорядку, розвитку місцевого самоврядування та регуляторної політики. Тому саме йому ми маємо завдячувати новими редакціями “регламенту міської ради” й “положення про постійні депутатські комісії”, які містять норми, що суперечать чинному українському законодавству…

Після обрання секретарем Глобинської міської ради, згідно з функціональними обов’язками, Феденко повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради. Однак маємо факти проведення сесійних засідань в час відмінний від вказаного в оголошенні на сайті громади, в порядок денний сесійних засідань регулярно включаються питання з порушенням регламенту ради, а засідання постійних депутатських комісій лише нещодавно почали анонсувати.

Як секретар міської ради Феденко має забезпечувати оприлюднення рішень ради відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації” – але з цим завданням регулярно НЕ справляється. Й часто-густо неповне та невчасне інформування громади про прийняті радою рішення призводить до конфліктних ситуацій й зростання соціальної напруги (як нещодавній випадок з реставрацією та перенесенням пам’ятника Р. Кириченко).

Феденко координує діяльність постійних комісій ради, однак чому з сайту громади зникли протоколи земельної комісії за два попередні роки – досі не зрозуміло, чому бюджетна комісія за 2022 рік провела лише 2 засідання і як без попереднього розгляду в комісії голосувались весь рік фінансові питання – не зрозуміло, чому засідання земельної комісії зазвичай всупереч регламенту проводяться в день сесійного засідання – не зрозуміло…

Феденко має сприяти депутатам ради у здійсненні їх повноважень, однак графік прийому громадян депутатами не відповідає вимогам законодавства, “кімната депутата” давно зайнята працівниками соціального гуртожитку, з усього депутатського корпусу за минулий рік письмово  відзвітували лише 12 депутатів (і звіту самого Феденка серед них немає) а зустрічатись зі своїми виборцями депутати взагалі бояться…

Зважаючи на вищенаведене важко зробити висновок, що Олександр Олексійович гідно справляється з взятими на себе обов’язками. При цьому, як ми раніше відзначили, він чудово знає законодавство й цю роботу… То що ж це як не саботаж? А що буде, якщо на нього покласти ще й обов’язки міського голови?

На останок (це вже не повязано з роботою) пропоную бажаючим відвідати фейсбук-сторінку Олександра Олексійовича й спробувати знайти там пост в підтримку наших Захисників чи репост волонтерів… Звичайно він не зобовязаний мати аккаунт в соц. мережах і активно його підтримувати. Мало того, активність в соціальних мережах, вишиванки й картинки зовсім не свідчать про патріотизм автора. Але ж хоч одне повідомлення, де росію названо окупантом чи агресором… 🙁 

То що ж робити глобинцям в ситуації що склалася? “Критикуєш – пропонуй.” Не хочу відступати від своїх принципів, яких досі намагався дотримуватись в своїх публікаціях. Але в цьому випадку ситуацію змінити можуть лише депутати міської ради. Тож розмовляйте, переконуйте своїх обранців. Телефонуйте, пишіть… Це їхня помилка, і лише вони можуть її виправити.

Ця стаття написана для громади – депутати міської ради знають про все викладене й без мене. Але звернутися я хочу саме до депутатського корпусу. Виправте зроблену вами помилку, переоберіть секретаря міської ради. Кому ним бути – обирати вам. Але не позорьте нашу громаду регіоналом-очільником.