Наверле, потапці та битон – особливості нашого говору.

Ось декілька слів, які притаманні полтавському говору:

• утиральник – рушник;
• полумисок – глибока тарілка;
• битон – посуд для молока;
• затірка – страва з борошна, звареного на воді або молоці;
• потапці – шматочки хліба, які їдять з водою, молоком чи юшкою;
• маторжаники – різновид печива;
• шулики – страва з маку, меду, коржів та води;
• баклажан /боклажан – помідор;
• колиска – гойдалка;
• самокатка – велосипед;
• просерен /брусурен / брусурмен – підсніжник;
• наверле – навпаки, іншим боком.

Канидатка філологічних наук Наталія Лукаш каже, що не слід плутати полтавський говір із суржиком:

«Такі слова утворюється на основі штучного змішування елементів двох мов – російської та української і лише засмічують літературну мову».

Наталія Лукаш пояснює, що діалектну основу сучасної української літературної мови становить південно-східне наріччя:

«В основі наріччя – середньонаддніпрянський говір, що почав формуватися ще в ХІІІ–ХІV ст. Ареал його поширення охоплює південь Київської області, Полтавську, Черкаську, частково Сумську, Дніпропетровську та Кіровоградську області».

Характерні риси середньонаддніпрянського говору:

• пом’якшені шиплячі приголосні на місці нормативних твердих: «курчя», «чьому», «нічь», «джьміль», «бджьола»;
• пом’якшений приголосний р замість твердого: «кобзарь», «базарь», «лікарь», «ряма», «гряниця»;
• заміна аффрикат дж, дз звуками ж, з: «зеркало», «кукуруза», «хожу», «сижу»;
• сполука мн замість мй: «мнясо», «мнякий»;
• усічені форми дієслів: «пита», «зна», «слуха», «чита»;
• вимова о замість а: «окація», «коструля»;
  

  Зокрема говорам Полтавщини притаманні такі ознаки:

• відсутність чергування приголосних у дієслівних формах: «просю», «носю», «будю», «світю»;
• закінчення -ові замість -аті в давальному відмінку: «ягньові», «тельові», «поросьові»;
• форми дієслів на -ут, -ат: «печут», «ходят», «просят», «носят»;
• напівм’який л (так званий «полтавський»): «мол’око», «бул’и», «робилʼи».

  До речі, Pultawa — саме так позначалося це місто на карті знаменитого французького картографа Гійома де Боплана. Так що словечка штибу Пирьотин та Пультава — це не винахід гурту Сен-Тропе. 🙂   Так говорили, ще до того, як це стало мейнстримом.