Комунальний бізнес на мертвих

Людмила Дяченко працювала клінічним лаборантом Глобинської районної лікарні, жила в селі Великі Кринки, їй було 53 роки. А ще вона співала в хорі «Криничаночка».

16 квітня вона прийшла з роботи і сказала чоловікові, що у неї дере в горлі. До вечора піднялася висока (38 градусів) температура. На наступний день вони пішли до сімейного лікаря. Лікар подивилася Людмилу, сказала, що нічого серйозного как-будто немає, порадила збивати температуру. Потім були вихідні. Людмила збивала температуру, але температура знову піднімалася. Чоловік наполіг на тому, щоб вони знову пішли до лікаря і зробили флюорографію. Флюорографію зробили, і ніби все було без серйозних ускладнень. Але Людмилі ставало гірше, стало важко дихати. Зробили повторну флюорографію, вона показала серйозні ускладнення. З урахуванням епідемії коронавируса, Людмилу вирішили везти до Кременчука, в лікарню інтенсивного лікування «Кременчуцьку».

Незважаючи на те, що Людмила Дяченко була медпрацівником, і незважаючи на те, що керівник кременчуцького міського відділу охорони здоров’я Середа стверджував, що в Кременчуці пацієнтів з COVID-19 лікують безкоштовно, безкоштовним її лікування не було.

24 травня Люда померла. Її рідні так і не бачили її історії хвороби, не бачили лист призначень, їм не видали ні виписку з медичної карти, ні посмертний епікриз. І лікарський висновок про смерть вони теж не бачили – його забрали співробітники кременчуцького комунального спецкомбінату ритуальних послуг.

Після того, як Людмила Дяченко потрапила в «Кременчуцьку» лікарню, ні чоловік, ні син її більше живою не бачили. І мертвої теж. Її поховали в закритій труні як пацієнта, який помер від коронавирусной інфекції. Тіло Людмили відвезли кременчуцькі «легіонери» без згоди її рідних – потім просто передзвонили і поставили перед фактом, що ховати Люду буде кременчуцький спецкомбінат ритуальних послуг (Скру). І назвали суму, яку родичі повинні привезти для передоплати похорону – 20 тисяч гривень.

Журналістське розслідування видання “Кременчуцький ТелеграфЪ” що до цих подій за посиланням.