ТЕМА: РОЗРОБЛЯЄМО СТРАТЕГІЮ РОЗВИТКУ ОСВІТИ В ГЛОБИНСЬКІЙ ТЕРИТОРІАЛЬНІЙ ГРОМАДІ

Децентралізація надала територіальним громадам великі можливості для економічного, фінансового, соціального розвитку, а також надала поштовх для розвитку громадської активності.

На місцях з’явилась можливість реально покращити систему надання послуг, підвищити їх якість, зробити послуги орієнтованими на конкретного споживача.

Разом з можливостями та фінансовими ресурсами прийшла й відповідальність. Відповідальність за
якісне та ефективне використання тих самих можливостей, які було надано.

У цьому контексті для територіальних громад значної актуальності набуває питання розробки Стратегії
розвитку, і не лише громади вцілому, а й окремих галузей, оскільки досягнути позитивних результатів без наявної Стратегії розвитку просто неможливо.

Просимо вибачення за занадто офіційні формулювання, але саме так ми бачимо проблему.

Відсутність чіткої мети та очікуваних результатів розвитку перетворює управлінську діяльність у серію дій, спрямованих на вирішення кризових ситуацій (як це відбувається сьогодні з реорганізацією та закриттям шкіл)...

Така діяльність нічого спільного з розвитком мати не буде. Кризовий менеджмент є наслідком відсутності розуміння причинно-наслідкових зв’язків у виникненні кризової ситуації та відсутності розуміння кінцевої мети таких управлінських дій.

На сьогоднішній день, ні місцеві чиновники, ні депутатський корпус цього не зрозуміли. Тому адміністрація порталу МОЄ МІСТО звертається до громадських активістів, директорів шкіл та педагогів громади, працівників відділу освіти Глобинської міської ради, депутатів та чиновників з пропозицією долучитися до розробки СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ОСВІТИ ГЛОБИНСЬКОЇ ГРОМАДИ - без вашої експертної допомоги, громада самостійно стратегію розробити не зможе.

Адже, якщо громада має бажання розвивати освіту, покращувати її якість, зберігати та залучати кращі педагогічні кадри, розвивати потенціал молоді, досягати необхідних для громади цілей з використанням її реальних ресурсів та викликів, стратегія розвитку освіти громаді конче необхідна.

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства у своїх Методичних рекомендаціях щодо формування і реалізації прогнозних та програмних документів соціально-економічного розвитку територіальної громади визначило наступні принципи, на яких має грунтуватись стратегія розвитку:
Об'єктивна:
– розробляється на основі статистичних даних, результатів опитувань громадської думки;
– враховує реальні цілі (можна досягнути, оцінити).
Обґрунтована та доцільна:
– має чітко визначені цілі;
– має чітко визначені проекти, які сприяють досягненню цілей.
Скоординована:
– взаємозв’язана зі стратегічними документами та програмами на державному, регіональному та місцевому рівнях.
Дотримується принципів відкритості та прозорості:
– громадськість має доступ до змісту та показників виконання.
Недискримінаційна:
– під час розроблення та реалізації створені рівні можливості для висловлення позицій усіх сторін.
Ефективна:
– цілі та завдання виконуються у встановлені терміни.
Дотримується історичної спадкоємності:
– враховує та зберігає позитивні надбання попереднього розвитку.
Забезпечує сталий розвиток:
– забезпечує розвиток для задоволення потреб нинішнього покоління з урахуванням інтересів майбутніх поколінь.

Етапи розробки Стратегії розвитку передбачені у вищезгаданому документі Мінрегіону. І з чого ж нам пропонується почати?

Після того, як ми зрозуміли необхідність розробки Стратегії розвитку освіти в громаді, маємо вирішити, як організувати цей процес:
• залучити зовнішнього експерта (для цього потрібні немалі кошти, але це питання можна було вирішити й так за бажання наших обранців в міській раді... та бажання такого не відслідковується );
• розробляти самостійно (що власне, ми вам і пропонуємо).

У кожного варіанта є свої переваги та недоліки.
Залучення експерта може гарантувати отримання дійсно якісного документа, який відповідатиме методологічним стандартам та підходам. Адже експерт має відповідні знання та досвід щодо розробки стратегічних документів. Але досягнути ефективного результату за умови залучення експерта можливо тільки за активної участі громади. Зовнішній експерт не буде обізнаний у місцевих особливостях. Тому за відсутності громадської думки та без
допомоги фахівців документ може перетворитися у «набір побажань керівництва» або «стереотипну стратегію» без урахування місцевої специфіки. Такі "Стратегії" ми вже бачили.

Для розробки Стратегії власними силами потрібні фахівці з виконавчих органах місцевої ради, які зможуть впливати на процес, зокрема провести стратегічні сесії.

Залучення громадськості необхідно за будь-якого варіанта організації процесу розробки місцевої Стратегії розвитку освіти. Такий документ буде сприйматись мешканцями, освітянами та матиме дійсно практичне значення.

До роботи потрібно залучити фахівців служб, які зможуть допомогти зібрати статистичну та аналітичну інформацію.

Доцільно було б, щоб очолював ці роботи міський голова або його заступник, який відповідає за питання освіти. Це б дозволило швидше вирішувати питання щодо збирання інформації та організаційні питання.

Ідеально - долучити до розробки Стратегії депутатів міської ради. Саме депутати місцевих рад приймають «доленосні» рішення щодо освіти. Саме до їх компетенції відноситься вирішення питань фінансування закладів освіти, оптимізації освітньої мережі, створення додаткових стимулів для педагогів та інші.

Першим етапом розробки Стратегії, має стати аналіз та оцінка стану освіти в громаді.

Орієнтовний перелік необхідної для аналізу інформації :
• загальна характеристика громади – її територіальне розташування, демографічна ситуація, гендерні показники, основні фінансові та економічні показники громади;
• дані щодо мережі закладів освіти (їх статус), географії їх розташування;
• показники доступності освіти (охоплення навчанням, у тому числі дітей з інвалідністю, інфраструктурна доступність, транспортна доступність);
• інформація про кількість учнівського контингенту, перспективи зростання або зменшення цього показника, наповнюваність класів, наявність класів-комплектів, кількість малокомплектних шкіл, кількість опорних закладів та кількість філій;
• інформація про наявність центру професійного розвитку педагогічних працівників та його потенціал;
• дані про забезпечення закладів освіти кваліфікованими кадрами залежно від потреб (кількість педагогічних працівників, їх кваліфікація, вік, навантаження, кількість та потреба у психологах, соціальних педагогах, наявність місцевих програм заохочення для педагогічних працівників);
• показники якості освіти (результати освітнього процесу, спрямованість освіти на задоволення потреб громади та її стратегічних цілей, організація освітньої діяльності та освітнього процесу відповідно до стандартів – дані про інституційний аудит, проведення щорічного самооцінювання закладами освіти);
• фінансові показники (аналіз фінансування освіти в громаді – освітня субвенція, кошти місцевого бюджету, інвестиції, їх співвідношення, характеристика витрат та аналіз достатності фінансового ресурсу);
• характеристика сформованості системи управління освітою (сформованість органів управління освітою, прозорість та відкритість, рівень довіри громадян до органу управління освітою, співпраця з громадськістю, наявність стратегічних документів щодо розвитку освіти);
• оцінка комфортності та безпеки учасників освітнього процесу (наявність систем безпеки, наявність сучасного освітнього простору, комфортне психосоціальне середовище);
• характеристика матеріально-технічного забезпечення (наявність спеціалізованих навчальних кабінетів, лабораторій, рівень комп’ютеризації та наявність інтерактивних засобів, забезпеченість інтернет-покриттям, енергетична ефективність будівель, потреба у капітальних та поточних ремонтах).

Якщо по закладах освіти, які були в громаді до її розширення, ще можна знайти якусь інформацію, то по приєднаних пізніше - така інформація вкрай необхідна.

Тому будемо щиро вдячні, якщо зможете надати будь-яку корисну інформацію з цього переліку.

У вкладенні - звернення Голови Глобинської районної профспілки працівників АПК до голови міської ради, та відповідь начальника відділу освіти Глобинської міської ради. Інформації мало, але тепер ми знаємо, що на території Глобинської ТГ знаходиться 22 заклади загальної середньої освіти, 14 закладів дошкільної освіти, та один заклад позашкільної освіти.

У вкладенні інформація про школи громади надана начальником відділу освіти