Стратегія розвитку Глобинської ОТГ

          В цій статті викладено суб'єктивне ставлення автора, до "Стратегії розвитку Глобинської міської об'єднаної територіальної громади Полтавської області на  2017-2025 роки". Мета допису – тверезий погляд на шляхи та перспективи розвитку міста Глобине і громади в цілому. Переконаний, що писати стратегію розвитку міста руками польських менеджерів – то хибний шлях. Тим більше складати стратегію, за якою має жити громада не зважаючи на побажання глобинців, членів територіальної громади - принципово невірно.

          Для чого взагалі розробляти стратегію розвитку громади? До того ж стратегії довготривалої, на 8 років? Метою є, окреслити цілі – вимірювані, осяжні, реальні й потрібні, зрозумілі економічні параметри та індустрії, за рахунок яких ми прагнемо їх досягти. Стратегувати – не значить просто мріяти. Це означає здійснювати планування. Необхідно визначити основні, «якірні» галузі регіону з центром у Глобине та існуючі індустрії, які можуть стати економічними драйверами регіону.

          Почну з того, що стратегія потребує перегляду і уточненню, хоча б з тієї причини, що держава доволі суттєво змінила розмір та склад Глобинської територіальної громади. Відповідно зміняться вихідні дані для розробки стратегії, В складі громади суттєво зросте кількість сільського населення - цілком можливо, що це вплине на пріоритети розвитку громади. Потребує уточнення місцевий ринок праці - в зв'язку з сезонністю роботи цукрозаводу, консервацією БЕКу, зменшенням обсягів випуску продукції та скороченням працівників на маслосирзаводі, залученням працівників з інших міст корпорацією "Глобино" та переробним заводом мешканці Глобинської громади мають все менше роботи, як сезонної так і постійної в сільському господарстві і переробній промисловості розміщеній на території громади.

          Тож насамперед, на моє глибоке переконання, потрібно провести значну роботу з поновлення і уточнення вихідних даних для складання стратегії розвитку громади. Потрібно мати повну, й якомога детальнішу інформацію не лише по кількості населення громади, по його соціальній й віковій структурі, а якомога більше самої різноманітної інформації... Кількість автолюбителів і людей, які щодня користуються велосипедом, кількість працюючих і безробітних, кількість пенсіонерів і малозабезпечених, кількість рибалок і тих, хто мають четвероногих друзів, кількість підприємців та дітей-сиріт... Ці і багато інших даних про населення і існуючу інфраструктуру міста дуже важливі при розробці стратегії розвитку громади. 

          Дуже важлива, також, активність громади при розробці стратегії. На жаль вона відсутня, тому й маємо "стратегію" яка НЕ ВІДОБРАЖАЄ  прагнення громади. 27-28 січня 2016 року в рамках проекту "Українська адміністрація майбутнього" відбулася зустріч польських експертів з мешканцями Глобинської міської об’єднаної територіальної громади з метою визначення найважливіших проблем у сферах бар'єрів економічного розвитку, проблем інфраструктури та функціонування гуманітарної сфери. Які ж проблеми озвучили "мешканці громади" на цій зустрічі? Ось вони: 

 - підтримка розвитку малих і середніх підприємств - 1 місце
 - оптимізація мережі закладів освіти - 2 місце
 - підвищення рівня охорони громадського порядку - 2 місце (однакова кількість голосів)
 - створення умов гідного життя для осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування - 3 місце
 - утилізація відходів - 3 місце (однакова кількість голосів).

         Шляхом нескладних логічних міркувань, можна припустити, що "мешканців громади" представляли два підприємці, два вчителя, один представник муніципальної міліції та один соціальний представник... Чи являються перераховані проблеми головними для громади, які потребують вирішення на протязі восьми років? :) Мабуть ні... :) 

          Проаналізувавши  прагнення "мешканців громади" польські експерти сформували нижченаведені пріоритети розвитку Глобинської громади:

Сфера 1. Інвестиції в інфраструктуру громади та підвищення якості життя
людей.
Сфера 2. Піклування про навколишнє середовище.
Сфера 3. Всебічний розвиток сільських територій.
Сфера 4. Підтримка добрих відносин та забезпечення умов для розвитку
місцевого бізнесу.
Сфера 5. Використання природного потенціалу, історико-культурної спадщини
загалом та козацьких традицій зокрема для розвитку туризму та популяризації
громади.

          Зважаючи на те, що пріоритети майже не співпали з результатами опитування, можна припустити, що експерти використали загальні пріоритети спільні для всіх українських територіальних громад. Чи актуальні вони для конкретної, Глобинської громади? Давайте спробуємо зробити аналіз, навіть не маючи достатньо вихідних даних...

           Інвестиції в інфраструктуру громади та підвищення якості життя людей - передбачають забезпечення для мешканців гідних умов життя згідно з їхніми потребами за посередництвом виконання необхідних інфраструктурних інвестицій та постійного вдосконалення публічних послуг.  Стратегією передбачаються інвестиції в ремонт доріг, утилізацію сміття, розбудову системи місцевого водогону та каналізації. З цими напрямками роботи важко не погодитись, і вони потребують значних вкладень - але чи являється цей перелік повним? Відремонтовані дороги мало допоможуть сільському населенню без налагодженого автобусного сполучення з центром громади. Введення єдиного електронного квитка для населення громади дозволило б в онлайн режимі контролювати потребу в громадському транспорті в різних населених пунктах громади, та витрати перевізників. Розвиток велосипедної інфраструктури міста міг би значно вплинути на екологічний стан міста, та знизити навантаження на переповнені автотранспортом дороги. Значних вкладень потребує глобинський довгобуд - фізкультурно-оздоровчий комплекс, який необхідний для забезпечення потреб молоді. Значно спростити, та покращити якість послуг, зменшити споживання ресурсів, та покращити комунікацію з населенням громади міг би проект HLOBYNE SMART CITY . І це далеко не повний перелік, пріоритети в якому потрібно визначати лише маючи повну інформацію про громаду. 

           Піклування про навколишнє середовище - застосування вимог законодавства у сфері стоків, нелегальних сміттєзвалищ та інших випадків порушень законодавства у цій сфері, розвиток екологічної свідомості мешканців та популяризація відновлювальних джерел енергії. Що ж пропонується міській владі зробити для реалізації цих завдань? Посилити кадрами структурний підрозділ,
що відповідає за питання охорони навколишнього середовища; співпрацювати з екологічними організаціями,підготувати комплексну програму утилізації сміття у громаді (договори на вивіз, роздільне сміттєзбирання тощо), стягування штрафів за нелегальне викидання сміття, та відмову від підписання договорів на вивезення сміття. Це зменшить кількість сміття? Навряд. З усього перерахованого, на реальну користь можна розраховувати лише ведучи роботі зі зменшення кількості відходів і запровадження їх роздільного збору (більш детально тут, тут і тут). Певне здивування викликали пропозиції виготовляти біопаливо з лісової біомаси... Лісосмуги звичайно чистити потрібно, а ле про ліси на території громади не чув. В світлі останніх прийнятих урядом рішень неактуальною видається також концепція будівництва власних джерел виготовлення електроенергії при використанні механізмів „зеленого тарифу”...

          Всебічний розвиток сільських територій - підтримка мешканців сільських територій громади у реалізації сміливих господарських ініціатив, що підвищать комфорт їхнього життя. Індикаторами роботи влади в цьому напрямі, згідно стратегії мають бути: кількість зустрічей з мешканцями, кількість нових господарств, кількість створених виробничих сільськогосподарських кооперативів, відсоток зростання рентабельності господарств. На моє глибоке переконання, ніяким чином місцева влада не може впливати на рентабельність сільськогосподарських господарств. Та й земля давно поділена між фермерами, і підтримки місцевої влади вони не потребують. Навпаки, змушені допомагати місцевій владі вирішувати її проблеми. Можливо більше користі було б, якби місцева влада посприяла підприємцям здатним організувати переробку овочів і фруктів, адже на території громади в основному приватна забудова, і населення з задоволенням здавало б надлишки продукції на переробку. Корисними були б також, організація ярмарок, фестивалів, виставок... 

          Підтримка добрих відносин та забезпечення умов для розвитку місцевого бізнесу - безперечно створення для місцевих підприємців оптимальних умов для здійснення господарської діяльності, має являтися не лише однією з головних стратегій розвитку громади, але й фінансовою, соціальною й іміджевою запорукою існування сучасної громади. Дійсно слід будувати відносини на базі взаємоповаги, розумінні автономії при одночасному пошуку факторів, що об'єднують. Як приклад успішного поєднання інтересів громади і бізнесу являється вже реалізований проект розширення проїзджої частини вул. Володимирівської з облаштуванням паркувальних місць для великовагового транспорту перевізників "Нібулону". Важливим є закріплення у бізнесменів переконання, що влада не трактує співробітництва як можливості спонсорства своєї діяльності і визначити, у якій сфері обидві сторони можуть взаємно допомагати одна одній. Також важливою є публічна підтримка місцевих підприємств владою громади на принципах прозорості. Варто також розпочати дебати на теми соціальної відповідальності бізнесу - залучення підприємств до заходів, що мають на меті підтримку соціальних програм для найбільш потребуючих, освітніх програм, громадських чи екологічних заходів. Та крім великих і потужних підприємств, що функціонують у громаді, існує велика потреба у розвитку малих фірм, що будуть як підрядниками для великого бізнесу, так і надаватимуть послуги для мешканців громади. На мою субєктивну думку, громада потребує підприємців здатних організувати збір і переробку надлишків овочів і фруктів на території громади, здатних виконувати поточний ремонт доріг, професійно займались благоустроєм та ландшафтним дизайном, здатних організувати збір, сортування та переробку сміття і т.д. Громада зацікавлена, щоб кошти, які вона сплачує за надані послуги залишались в громаді. Звичайно, завданням органів самоврядування не є фінансування діяльності мешканців, проте, вагомою була б допомога, що проявлялася б у організації системи професійної підтримки і консалтингу в сфері юридичних, фінансових, податкових, маркетингових чи психологічних аспектів ведення господарської діяльності. Варто піклуватись про надання імпульсу і підказування відповідного напряму ведення бізнесу.

Ну і нарешті використання природного потенціалу, історико-культурної спадщини загалом та козацьких традицій зокрема для розвитку туризму та популяризації громади. Якого природнього потенціалу? Якої історико-культурної спадщини? Який хутор-зимівник Івана Глоби? Громада більше двадцяти років не може знайти приміщення для розміщення експозиції місцевого краєзнавчого музею... Іван Глоба лише "легендарний" засновник міста, а насправді не має до нього ніякого відношення... Якщо туризм визначено як пріоритетну галузь, така позиція тягне за собою зобов’язання міської влади витрачати левову частку бюджету розвитку саме на розвиток туризму протягом восьми років. Але чи є передумови для цього? Адже Глобине – вже колишній райцентрцентр, де близько 70-80% економіки становить переробна промисловість, і 20-30% – сільське господарство. Туризм як галузь мабуть також існує, але в межах статистичної похибки. При цьому, відповідно до інформації головного управління статистики Полтавської області, з 32 007 туристів, що отримали туристичні послуги в 2018 році, 28 392 склали виїзні туристи. Мовою економіки це означає, що регіон здебільшого імпортує туристичні послуги. Який би SWOT ми не робили, бачити Глобине туристичним центром – це мрійництво. У пориві містечкового патріотизму звичайно зможемо витрачати  кошти на тюнінг, але якщо загальний дизайн з об’єктивних причин «не туристичний», то наші мрії залишаться недосяжними. А от приміщення для музею - обов'язково потрібно знайти.