Що відомо про проект

Згідно з даними публічної закупівлі, комунальне підприємство реалізує проект будівництва СЕС потужністю 2 МВт загальною вартістю близько 53 млн грн.

Проект фінансується переважно кредитними коштами.

Публічно озвучувалося, що станція дозволить:

• зменшити витрати на електроенергію;
• забезпечити енергетичну автономність;
• у перспективі — створити економічний ефект для громади.

На перший погляд усе виглядає логічно. Але після детального аналізу документів і публічних заяв виникає низка питань.

---

Питання №1. Чому громада не бачить проектної документації?

Проект реалізується коштом громади та за кредитні ресурси, які доведеться повертати мешканцям через бюджет.

При цьому проектно-кошторисна документація фактично недоступна для громадського аналізу.

У відповідях на інформаційні запити посадовці посилаються на обмеження, пов’язані з авторським правом.

Але тут виникає принципове питання:
чи може громада оцінити ефективність багатомільйонного проекту без доступу до його економічної та технічної основи?

Мова не про «цікавість активістів».
Мова про прозорість використання публічних коштів.

---

Питання №2. Чому змінилася економічна модель проекту?

На старті проект публічно подавався як модель генерації з можливістю продажу електроенергії та отримання доходу.

Згодом у відповідях на запити почала фігурувати інша модель — net billing.

І це важливий момент.

У чому різниця?

Продаж електроенергії

Це модель, де станція генерує електроенергію для реалізації на ринку або конкретному споживачу.

Тобто:

• є прогнозований дохід;
• можна рахувати окупність;
• кредит теоретично погашається за рахунок прибутку.

Net billing

Це зовсім інша логіка.

Станція насамперед компенсує власне споживання підприємства:

• вдень виробляє електроенергію;
• надлишки віддаються в мережу;
• вночі або взимку підприємство споживає електроенергію з мережі.

Тобто головна мета — не заробіток, а часткове зменшення витрат.

І тут виникає ключове питання:
за якою саме економічною моделлю депутати погоджували кредитне навантаження для громади?

---

Питання №3. Чи відповідає масштаб станції реальним потребам КП?

За наявною інформацією, запланована генерація СЕС може суттєво перевищувати річне споживання КП.

Якщо це так, виникає проблема надлишкової генерації.

Без систем накопичення енергії:

• вдень утворюється профіцит;
• вночі електроенергію все одно потрібно купувати;
• значна частина виробленої енергії фактично працює неефективно.

А промислові системи накопичення енергії — це окремі дуже значні витрати, про які публічно не говорять.

---

Питання №4. Чи була альтернатива?

І це, мабуть, головне питання всієї історії.

У воєнний час багато громад обирають інший підхід:
не будують одну велику кредитну станцію, а поступово оснащують сонячною генерацією окремі критичні об’єкти:

• водозабори;
• котельні;
• лікарні;
• адмінбудівлі;
• об’єкти інфраструктури.

Такий підхід:

• не потребує великого кредиту;
• дозволяє запускати систему поступово;
• зменшує ризики;
• не вимагає складної централізованої інфраструктури;
• дає реальний локальний резерв під час блекаутів.

Саме тому виникає питання: чи проводилося публічне порівняння різних моделей енергетичної автономності для громади?

---

Питання №5. Чи рахувалася повна вартість проекту?

У публічному просторі звучить переважно цифра договору — близько 53 млн грн.

Але будь-який енергетичний проект такого масштабу — це не лише монтаж панелей.

Додатково можуть виникати витрати на:

• приєднання;
• модернізацію мереж;
• системи обліку;
• технічний та авторський нагляд;
• охорону;
• експлуатацію;
• страхування;
• обслуговування;
• заміну обладнання у майбутньому.

Саме тому без публічного техніко-економічного обґрунтування громада не може повноцінно оцінити:

• реальні строки окупності;
• фінансові ризики;
• довгострокову ефективність проекту.

---

Це не боротьба проти сонячної енергетики

Важливо правильно зрозуміти суть питання.

Проблема не в самій сонячній генерації.

Навпаки — розвиток локальної енергетики сьогодні критично важливий для країни.

Питання в іншому:

• чи є обрана модель економічно виправданою;
• наскільки прозоро ухвалювалися рішення;
• чи мала громада повну інформацію перед тим, як брати багатомільйонний кредит.

---

Чому це важливо

Тому що подібні проекти можуть стати тенденцією для багатьох громад України.

Під гаслами енергонезалежності можуть ухвалюватися рішення, які:

• створюють значне кредитне навантаження;
• не мають достатньої публічної експертизи;
• виявляються економічно сумнівними вже після реалізації.

Саме тому подібні історії потребують:

• відкритої дискусії;
• професійного аналізу;
• незалежної оцінки;
• максимальної прозорості.

Бо в умовах війни помилки у стратегічних рішеннях коштують громадам особливо дорого.